যোব 23
А Йов відповів та й сказав:
„Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
5 ৫ তেওঁ যি যি বাক্যৰ দ্বাৰাই মোক উত্তৰ দিব, তাক মই জানিলোঁহেঁতেন, আৰু তেওঁ মোলৈ কি কি কব, তাকো বুজিলোহেঁতেন।
розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
6 ৬ তেওঁ মহাপৰাক্রমেৰে মোৰ লগত বিৰোধ কৰিলেহেঁতেন নে? নকৰিলেহেঁতেন, কিন্তু তেওঁ মোলৈ মনোযোগহে কৰিলেহেঁতেন।
Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
7 ৭ তেতিয়া সেই ঠাইত সৰল লোকে তেওঁৰ লগত বাদানুবাদ কৰিব পাৰিলেহেঁতেন; তাতে মোৰ বিচাৰকে মোক ন্যায় দিব পাৰিলেহেঁতেন।
Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
9 ৯ তেওঁ কাৰ্য কৰা সময়ত মই উত্তৰ ফাললৈ যাওঁ, কিন্তু মই তেওঁক দেখা নাপাওঁ; তেওঁ দক্ষিণ ফালে নিজকে লুকুৱায়, কিন্তু মই তেওঁক নেদেখোঁ।
на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
12 ১২ তেওঁৰ মুখৰ আজ্ঞাৰ পৰা মই আঁতৰি যোৱা নাই; তেওঁৰ মুখৰ বাক্য মোৰ আৱশ্যকীয় আহাৰতকৈয়ো বহুমূল্য জ্ঞান কৰিলোঁ।
Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
