যোব 20
І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
„Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
7 ৭ তথাপি সি নিজ বিষ্ঠাৰ দৰে চিৰকাললৈকে নষ্ট হ’ব, যিবিলাকে তাক দেখিছিল, তেওঁবিলাকে সুধিব, সি ক’ত আছে?
проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
15 ১৫ সি ধন-সম্পত্তি গ্ৰাস কৰে, আৰু তাক পুনৰাই বতিঁয়াই পেলাব; ঈশ্বৰে তাৰ পেটৰ পৰা তাক উলিয়াই পেলাব।
Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
19 ১৯ সি দৰিদ্ৰবোৰক উপদ্ৰৱ আৰু ত্যাগ কৰিলে; এই হেতুকে যি ঘৰ কাঢ়ি ল’লে, সেই ঘৰ সি সাজি উলিয়াব নোৱাৰিব।
Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
23 ২৩ সি নিজ পেট ভৰাবলৈ ধৰোঁতেই, ঈশ্বৰে তাৰ ওপৰত ক্ৰোধাগ্নি পেলাব, আৰু সি খাই থাকোঁতেই তাৰ ওপৰত তাক বৰষাব।
Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
25 ২৫ সি বাণ টানিলে, সেয়ে তাৰ গাৰ পৰা ওলাই আহে; এনে কি, তাৰ তিৰবিৰোৱা আগ, তাৰ পিত্তৰ পৰা বাহিৰ হয়; তাতে মৰণৰ ভয়ে তাক আক্ৰমণ কৰে।
Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
26 ২৬ তাৰ সঞ্চিত বস্তুৰ অৰ্থে ঘোৰ আন্ধাৰ ৰাখি থোৱা হৈছে, মানুহে নধৰা জুয়ে তাক গ্ৰাস কৰিব; সেয়ে তাৰ তম্বুত থকা অৱশিষ্ট বস্তু ভষ্ম কৰিব।
При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
