المَزامِير 83

١ 1 تَسْبِيحَةٌ: مَزْمُورٌ لآسَافَ يَا اللهُ لَا تَصْمُتْ. لَا تَسْكُتْ وَلَا تَهْدَأْ يَا اللهُ.

Пісня. Псалом Асафів. Боже, не залишайся в тиші, не мовчи й не заспокоюйся, о Боже!

٢ 2 هُوَذا أَعْدَاؤُكَ ثَائِرُونَ، وَمُبْغِضُوكَ يَشْمَخُونَ بِرُؤُوسِهِمْ.

Адже вороги Твої гомонять і ненависники Твої підняли голови.

٣ 3 يَتَآمَرُونَ بِالْمَكْرِ عَلَى شَعْبِكَ، وَيَكِيدُونَ لِلإِيقَاعِ بِمَنْ تَحْمِيهِمْ.

Складають змову проти Твого народу й радяться проти тих, кого Ти бережеш.

٤ 4 يَقُولُونَ: «هَلُمَّ نَسْتَأْصِلُهُمْ مِنْ بَيْنِ الأُمَمِ، فَلَا يُذْكَرَ اسْمُ إِسْرَائِيلَ فِيمَا بَعْدُ».

Сказали вони: «Ходімо, знищимо їх з-поміж народів, і не згадається більше ім’я Ізраїля».

٥ 5 فَإِنَّهُمْ قَدْ تَآمَرُوا مَعاً بِقَلْبٍ وَاحِدٍ، وَعَقَدُوا حِلْفاً ضِدَّكَ.

Змовилися одностайно, уклали проти Тебе угоду –

٦ 6 عَشَائِرُ أَدُومَ وَبَنُو إِسْمَاعِيلَ، نَسْلُ مُوآبَ وَبَنُو هَاجَرَ.

шатри Едомові й ізмаїльтяни, Моав і аґаряни,

٧ 7 جِبَالُ وَعَمُّونُ وَعَمَالِيقُ، الفَلَسْطِينِيُّونَ وَأَهْلُ صُورَ،

Ґевал, Аммон і Амалик, Филистея із жителями Тира.

٨ 8 وَقَوْمُ أَشُّورَ أَيْضاً انْضَمُّوا إِلَيْهِمْ، صَارُوا عَوْناً لِبَنِي لُوطٍ.

Навіть Ассирія приєдналася до них, ставши сильним плечем для синів Лотових. (Села)

٩ 9 افْعَلْ بِهِمْ كَمَا فَعَلْتَ بِمِدْيَانَ وَسِيسَرَا وَيَابِينَ فِي نَهْرِ قِيشُونَ.

Зроби з ними так, як із Мідіаном, як із Сісерою й Явіном при потоці Кішон,

١٠ 10 بَادُوا فِي عَيْنِ دُورٍ، وصَارُوا زِبْلاً للأَرْضِ.

що були знищені в Ен-Дорі й стали гноєм землі.

١١ 11 اجْعَلْ مَصِيرَ أَشْرَافِهِمْ كَمَصِيرِ غُرَابٍ وَذِئْبٍ، وَجَمِيعَ أُمَرَائِهِمْ مِثْلَ زَبَحَ وَصَلْمُنَّاعَ،

Учини з вельможами їхніми, як з Оревом і Зевом, і з князями їхніми, як із Зевахом і Цальманом,

١٢ 12 الَّذِينَ قَالُوا: لِنَسْتَوْلِ عَلَى مَسَاكِنِ اللهِ.

що говорили: «Візьмемо собі у спадок угіддя Божі».

١٣ 13 يَا إِلَهِي، بَدِّدْهُمْ كَالْقَشِّ الْمُتَطَايِرِ، وَكَالتِّبْنِ فِي مَهَبِّ الرِّيحِ.

Боже мій, нехай будуть вони, як курява, як полова на вітрі.

١٤ 14 كَمَا تَحْرِقُ النَّارُ الْغَابَةَ، وَكَمَا يُشْعِلُ لَهِيبُهَا الْجِبَالَ،

Як вогонь пожирає ліс і як полум’я обпікає гори,

١٥ 15 هَكَذَا طَارِدْهُمْ بِعَاصِفَتِكَ، وَأَفْزِعْهُمْ بِزَوْبَعَتِكَ.

так Ти пожени їх Своєю бурею й вихором Своїм збентеж їх.

١٦ 16 امْلأْ وُجُوهَهُمْ خِزْياً فَيَلْتَمِسُوا اسْمَكَ يَا رَبُّ.

Вкрий їхні обличчя безчестям, і нехай шукають вони ім’я Твоє, Господи!

١٧ 17 لِيَحُلَّ بِهِمِ الْعَارُ وَالرُّعْبُ إِلَى الأَبَدِ، وَلْيَخْزَوْا وَيَهْلِكُوا.

Нехай вони посоромляться й збентежаться навіки, нехай вкриються ганьбою й загинуть.

١٨ 18 وَيَعْلَمُوا أَنَّكَ أَنْتَ وَحْدَكَ، يَهْوَه الْعَلِيُّ عَلَى الأَرْضِ كُلِّهَا.

Нехай пізнають, що Ти, Чиє ім’я – Господь, лише Ти один Всевишній над усією землею.