المَزامِير 70

١ 1 لِقَائِدِ الْمُنْشِدِينَ مَزْمُورٌ لِدَاوُدَ. لِلتَّذْكِيرِ هَلُمَّ أَنْقِذْنِي يَا رَبُّ، وَأَسْرِعْ إِلَى مَعُونَتِي.

Для дириґента хору. Давидів. На пам'ятку. Поква́пся спасти́ мене, Боже, Господи, поспіши́ся ж на поміч мені!

٢ 2 لِيَخْزَ وَيَخْجَلِ السَّاعُونَ إِلَى قَتْلِي. لِيَرْتَدَّ وَيَخْجَلِ السَّاعُونَ لأَذِيَّتِي.

Нехай посоро́млені будуть, і хай застида́ються ті, хто шукає моєї душі, щоб схопи́ти її! Нехай подаду́ться назад, і нехай посоро́млені будуть усі, хто бажає для мене лихо́го!

٣ 3 لِيَرْجِعِ السَّاخِرُونَ مِنِّي مُكَلَّلِينَ بِالْعَارِ.

Бодай поверну́лися з со́ромом ті, хто говорить на мене: „Ага!. Ага!“

٤ 4 لِيَفْرَحْ وَيَبْتَهِجْ بِكَ جَمِيعُ طَالِبِيكَ. وَلْيَقُلْ دَائِماً مُحِبُّو خَلاصِكَ: لِيَتَعَظَّمِ الرَّبُّ.

Нехай ті́шаться та веселя́ться Тобою усі, хто шукає Тебе, та хто любить спасі́ння Твоє, і хай за́вжди говорять: „Хай буде великий Господь!“

٥ 5 إِنَّمَا أَنَا مُتَضَايِقٌ وَمُحْتَاجٌ، فَأَسْرِعِ الْلَهُمَّ إِلَيَّ. أَنْتَ عَوْنِي وَمُنْقِذِي. يَا رَبُّ لَا تَتَبَاطَأْ.

А я вбогий та бідний, — поспіши ж Ти до Мене, о Боже: моя поміч і мій оборо́нець — то Ти, Боже мій, — не спізня́йся!