< المَزامِير 130 >

تَرْنِيمَةُ الْمَصَاعِدِ أَيُّهَا الرَّبُّ إِيَّاكَ أَدْعُو مِنَ الأَعْمَاقِ. ١ 1
Пісня проча́н.
فَاسْمَعْ يَا رَبُّ صَوْتِي، وَلْتَكُنْ أُذُنَاكَ مُرْهَفَتَيْنِ إِلَى صَوْتِ تَضَرُّعِي. ٢ 2
Господи, ночуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чу́лі на голос блага́ння мого́!
إِنْ كُنْتَ يَا رَبُّ تَتَرَصَّدُ الآثَامَ، فَمَنْ يَسْتَطِيعُ الْوُقُوفَ فِي مَحْضَرِكَ؟ ٣ 3
Якщо, Господи, бу́деш зважа́ти на беззако́ння, — хто всто́їть, Влади́ко?
وَلأَنَّكَ مَصْدَرُ الْغُفْرَانِ فَإِنَّ جَمِيعَ النَّاسِ يَهَابُونَكَ. ٤ 4
Бо в Тебе проба́чення, щоб боятись Тебе.
انْتَظَرْتُكَ يَا رَبُّ. نَفْسِي تَنْتَظِرُكَ، وَفِي كَلِمَتِكَ رَجَائِي. ٥ 5
Я наді́юсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я впова́ю.
نَفْسِي تَنْتَظِرُ الرَّبَّ بِلَهْفَةٍ أَكْثَرَ مِنْ لَهْفَةِ الْحُرَّاسِ مُتَرَقِّبِي الصُّبْحِ. ٦ 6
Виглядає душа моя Господа більш, ніж пора́нку сторо́жа, що до ранку вона стереже́.
لِيَتَرَجَّ إِسْرَائِيلُ الرَّبَّ، لأَنَّ مِنْهُ الرَّحْمَةَ وَالْفِدَاءَ الْكَثِيرَ. ٧ 7
Хай наді́ю складає Ізра́їль на Господа, бо з Господом милість, і велике визво́лення з Ним,
وَهُوَ يَفْدِي إِسْرَائِيلَ مِنْ جَمِيعِ آثَامِهِ. ٨ 8
і Ізра́їля ви́зволить Він від усіх його про́гріхів!

< المَزامِير 130 >