المَزامِير 115

١ 1 لَا تُمَجِّدْنَا يَا رَبُّ، بَلْ مَجِّدِ اسْمَكَ، مِنْ أَجْلِ رَحْمَتِكَ وَحَقِّكَ.

Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!

٢ 2 لِمَاذَا تَسْأَلُنَا الأُمَمُ: أَيْنَ هُوَ إِلَهُكُمْ؟

Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“

٣ 3 إِنَّ إِلَهَنَا فِي السَّمَاوَاتِ. كُلَّ مَا شَاءَ صَنَعَ.

А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив

٤ 4 أَمَّا أَوْثَانُهُمْ فَهِيَ فِضَّةٌ وَذَهَبٌ مِنْ صُنْعِ أَيْدِي الْبَشَرِ.

Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:

٥ 5 لَهَا أَفْوَاهٌ لَكِنَّهَا لَا تَنْطِقُ. لَهَا عُيُونٌ وَلَكِنَّهَا لَا تُبْصِرُ.

вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,

٦ 6 وَآذَانٌ لَكِنَّهَا لَا تَسْمَعُ. وَأُنُوفٌ لَكِنَّهَا لَا تَشُمُّ.

мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,

٧ 7 لَهَا أَيْدٍ لَكِنَّهَا لَا تَلْمَسُ. وَأَرْجُلٌ لَكِنَّهَا لَا تَمْشِي، وَلَا تُصْدِرُ مِنْ حَنَاجِرِهَا صَوْتاً.

мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!

٨ 8 مِثْلَهَا يَصِيرُ صَانِعُوهَا وَكُلُّ مَنْ يَتَوَكَّلُ عَلَيْهَا.

Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!

٩ 9 اتَّكِلُوا عَلَى الرَّبِّ يَا بَنِي إِسْرَائِيلَ، هُوَ عَوْنُكُمْ وَتُرْسُكُمْ.

Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!

١٠ 10 اتَّكِلُوا عَلَى الرَّبِّ يَا بَيْتَ هَارُونَ: هُوَ عَوْنُكُمْ وَتُرْسُكُمْ.

Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!

١١ 11 اتَّكِلُوا عَلَى الرَّبِّ يَا خَائِفِي الرَّبِّ: هُوَ عَوْنُكُمْ وَتُرْسُكُمْ.

Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!

١٢ 12 الرَّبُّ ذَكَرَنَا وَيُبَارِكُنَا. يُبَارِكُ شَعْبَ إِسْرَائِيلَ، يُبَارِكُ الرَّبُّ آلَ هَارُونَ.

Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!

١٣ 13 يُبَارِكُ كُلَّ مَنْ يَتَّقِيهِ، صِغَارَهُمْ وَكِبَارَهُمْ.

Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!

١٤ 14 لِيَزِدِ الرَّبُّ بَرَكَتَهُ عَلَيْكُمْ وَعَلَى أَوْلادِكُمْ.

Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!

١٥ 15 لِيُبَارِكْكُمُ الرَّبُّ، خَالِقُ السَّمَاوَاتِ وَالأَرْضِ.

Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!

١٦ 16 السَّمَاوَاتُ لِلرَّبِّ وَحْدَهُ، أَمَّا الأَرْضُ فَوَهَبَهَا لِبَنِي آدَمَ.

Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!

١٧ 17 لَا يُسَبِّحُ الأَمْوَاتُ الرَّبَّ، وَلَا الهَاجِعُونَ فِي الْقُبُورِ.

Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —

١٨ 18 أَمَّا نَحْنُ فَنُبَارِكُ الرَّبَّ مِنَ الآنَ وَإِلَى الدَّهْرِ. هَلِّلُويَا.

а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!