المَزامِير 103

١ 1 بَارِكِي يَا نَفْسِي الرَّبَّ، وَلْيَحْمَدْ كُلُّ مَا فِي دَاخِلِي اسْمَهُ الْقُدُّوسَ.

[Псалом] Давида. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє [прослав] святе ім’я Його!

٢ 2 بَارِكِي يَا نَفْسِي الرَّبَّ، وَلَا تَنْسَيْ جَمِيعَ خَيْرَاتِهِ.

Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добрих діянь Його!

٣ 3 إِنَّهُ يَغْفِرُ جَمِيعَ آثَامِكِ وَيُبْرِئُ كُلَّ أَمْرَاضِكِ.

Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби,

٤ 4 وَيَفْدِي مِنَ الْمَوْتِ حَيَاتَكِ وَيُتَوِّجُكِ بِالرَّحْمَةِ وَالرَّأْفَةِ.

визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами,

٥ 5 وَيُشْبِعُ بِالْخَيْرِ عُمْرَكِ فَيَتَجَدَّدُ كَالنَّسْرِ شَبَابُكِ.

задовольняє бажання твої добром – [тоді] оновлюється, немов орел, юність твоя.

٦ 6 الرَّبُّ يَحْكُمُ بِالعَدْلِ وَيُنْصِفُ جَمِيعَ الْمَظْلُومِينَ.

Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим.

٧ 7 أَطْلَعَ مُوسَى عَلَى طُرُقِهِ وَبَنِي إِسْرَائِيلَ عَلَى أَفْعَالِهِ.

Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим.

٨ 8 الرَّبُّ رَحِيمٌ وَرَؤُوفٌ، بَطِيءُ الْغَضَبِ وَوَافِرُ الرَّحْمَةِ.

Милостивий і милосердний Господь, довготерпеливий і щедрий на доброту.

٩ 9 لَا يَسْخَطُ إِلَى الأَبَدِ وَلَا يَحْقِدُ إِلَى الدَّهْرِ.

Він не буде постійно вести судову суперечку й [гнів] триматиме не вічно.

١٠ 10 لَمْ يُعَامِلْنَا حَسَبَ خَطَايَانَا وَلَمْ يُجَازِنَا حَسَبَ آثَامِنَا.

Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами.

١١ 11 مِثْلَ ارْتِفَاعِ السَّمَاوَاتِ فَوْقَ الأَرْضِ، تَعَاظَمَتْ رَحْمَتُهُ عَلَى مُتَّقِيهِ.

Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.

١٢ 12 وَكَبُعْدِ الْمَشْرِقِ عَنِ الْمَغْرِبِ أَبْعَدَ عَنَّا مَعَاصِيَنَا.

Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.

١٣ 13 مِثْلَمَا يَعْطِفُ الأَبُ عَلَى بَنِيهِ يَعْطِفُ الرَّبُّ عَلَى أَتْقِيَائِهِ.

Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його.

١٤ 14 لأَنَّهُ يَعْرِفُ ضَعْفَنَا وَيَذْكُرُ أَنَّنَا جُبِلْنَا مِنْ تُرَابٍ.

Бо Він знає нашу сутність, пам’ятає, що ми – порох.

١٥ 15 أَيَّامُ الإِنْسَانِ مِثْلُ الْعُشْبِ وَزَهْرِ الْحَقْلِ،

Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона.

١٦ 16 تَهُبُّ عَلَيْهِ الرِّيحُ فَيَفْنَى، وَلَا يَعُودُ مَوْضِعُهُ يَتَذَكَّرُهُ فِيمَا بَعْدُ.

Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, [де він ріс].

١٧ 17 أَمَّا رَحْمَةُ الرَّبِّ فَهِيَ مِنَ الأَزَلِ وَإِلَى الأَبَدِ عَلَى مُتَّقِيهِ، وَعَدْلُهُ يَمْتَدُّ إِلَى بَنِي الْبَنِينَ،

А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів,

١٨ 18 لِلَّذِينَ يُرَاعُونَ عَهْدَهُ وَالَّذِينَ يَتَذَكَّرُونَ وَصَايَاهُ وَيُمَارِسُونَهَا.

що бережуть Його Завіт і пам’ятають настанови Його, щоб їх виконувати.

١٩ 19 الرَّبُّ ثَبَّتَ فِي السَّمَاوَاتِ عَرْشَهُ، وَمَمْلَكَتُهُ عَلَى جَمِيعِ الْبَشَرِ تَسُودُ.

Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім.

٢٠ 20 بَارِكُوا الرَّبَّ يَا مَلائِكَتَهُ الْمُقْتَدِرِينَ قُوَّةً، الْفَاعِلِينَ أَمْرَهُ فَوْرَ صُدُورِ كَلِمَتِهِ.

Благословіть Господа, ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова!

٢١ 21 بَارِكُوا الرَّبَّ يَا جَمِيعَ جُنُودِهِ، يَا خُدَّامَهُ الْعَامِلِينَ رِضَاهُ.

Благословіть Господа, усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю!

٢٢ 22 بَارِكُوا الرَّبَّ يَا كُلَّ خَلِيقَتِهِ، فِي كُلِّ مَوَاضِعِ سُلْطَانِهِ. بَارِكِي يَا نَفْسِي الرَّبَّ.

Прославте Господа, усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа!