الأمثال 2

١ 1 يَا ابْنِي إِنْ قَبِلْتَ كَلامِي، وَادَّخَرْتَ وَصَايَايَ فِي قَلْبِكَ،

Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,

٢ 2 وَأَرْهَفْتَ أُذُنَكَ إِلَى الْحِكْمَةِ، وَأَمَلْتَ قَلْبَكَ نَحْوَ الْفَهْمِ،

щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,

٣ 3 وَإِنْ نَشَدْتَ الْفِطْنَةَ، وَهَتَفْتَ دَاعِياً الْفَهْمَ.

якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,

٤ 4 إِنِ الْتَمَسْتَهُ كَمَا تُلْتَمَسُ الْفِضَّةُ، وَبَحَثْتَ عَنْهُ كَمَا يُبْحَثُ عَنِ الْكُنُوزِ الدَّفِينَةِ،

якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —

٥ 5 عِنْدَئِذٍ تُدْرِكُ مَخَافَةَ الرَّبِّ وَتَعْثُرُ عَلَى مَعْرِفَةِ اللهِ،

тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —

٦ 6 لأَنَّ الرَّبَّ يَهَبُ الْحِكْمَةَ، وَمِنْ فَمِهِ تَتَدَفَّقُ الْمَعْرِفَةُ وَالْفَهْمُ.

бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!

٧ 7 يَذْخَرُ لِلْمُسْتَقِيمِينَ فِطْنَةً، وَهُوَ تُرْسٌ لِلسَّالِكِينَ بِالْكَمَالِ.

Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,

٨ 8 يَرْعَى سُبُلَ الْعَدْلِ، وَيُحَافِظُ عَلَى طَرِيقِ أَتْقِيَائِهِ.

щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!

٩ 9 حِينَئِذٍ تُدْرِكُ الْعَدْلَ وَالْحَقَّ وَالاسْتِقَامَةَ، وَكُلَّ سَبِيلٍ صَالِحٍ.

Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра,

١٠ 10 إِنِ اسْتَقَرَّتِ الْحِكْمَةُ فِي قَلْبِكَ وَاسْتَلَذَّتْ نَفْسُكَ الْمَعْرِفَةَ،

бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!

١١ 11 يَرْعَاكَ التَّعَقُّلُ، وَيَحْرُسُكَ الْفَهْمُ.

розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,

١٢ 12 إِنْقَاذاً لَكَ مِنْ طَرِيقِ الشَّرِّ وَمِنَ النَّاطِقِينَ بِالأَكَاذِيبِ.

щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,

١٣ 13 مِنَ الَّذِينَ يَبْتَعِدُونَ عَنْ سَوَاءِ السَّبِيلِ وَيَسْلُكُونَ فِي طُرُقِ الظُّلْمَةِ،

від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,

١٤ 14 الَّذِينَ يَفْرَحُونَ بِارْتِكَابِ الْمَسَاوِئِ، وَيَبْتَهِجُونَ بِنِفَاقِ الشَّرِّ،

що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,

١٥ 15 مِنْ ذَوِي الْمَسَالِكِ الْمُلْتَوِيَةِ وَالسُّبُلِ الْمُعْوَجَّةِ.

що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —

١٦ 16 وَإِنْقَاذاً لَكَ مِنَ الْمَرْأَةِ الْغَرِيبَةِ الْمُخَاتِلَةِ الَّتِي تَتَمَلَّقُكَ بِكَلامِهَا،

щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,

١٧ 17 الَّتِي نَبَذَتْ شَرِيكَ صِبَاهَا وَتَنَاسَتْ عَهْدَ إِلَهِهَا.

що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —

١٨ 18 لأَنَّ بَيْتَهَا يَغُوصُ عَمِيقاً إِلَى الْمَوْتِ، وَسُبُلَهَا تُفْضِي إِلَى عَالَمِ الأَرْوَاحِ.

вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,

١٩ 19 كُلُّ مَنْ يَدْخُلُ إِلَيْهَا لَا يَرْجِعُ وَلا يَبْلُغُ سُبُلَ الْحَيَاةِ.

ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —

٢٠ 20 لِهَذَا سِرْ فِي طَرِيقِ الأَخْيَارِ، وَاحْفَظْ سَبِيلَ الأَبْرَارِ،

щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!

٢١ 21 لأَنَّ الْمُسْتَقِيمِينَ يَسْكُنُونَ الأَرْضَ، وَالْكَامِلِينَ يَمْكُثُونَ دَائِماً فِيهَا.

Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній,

٢٢ 22 أَمَّا الأَشْرَارُ فَيَنْقَرِضُونَ مِنَ الأَرْضِ، وَالْغَادِرُونَ يُسْتَأْصَلُونَ مِنْهَا.

а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні!