اَلْمَزَامِيرُ 91

١ 1 اَلسَّاكِنُ فِي سِتْرِ ٱلْعَلِيِّ، فِي ظِلِّ ٱلْقَدِيرِ يَبِيتُ.

Той, хто живе під покровом Всевишнього, у тіні Всемогутнього спочиватиме.

٢ 2 أَقُولُ لِلرَّبِّ: «مَلْجَإِي وَحِصْنِي. إِلَهِي فَأَتَّكِلُ عَلَيْهِ».

Скажу Господеві: «Пристановище моє й твердиня моя – Бог мій, на Нього я надію покладаю».

٣ 3 لِأَنَّهُ يُنَجِّيكَ مِنْ فَخِّ ٱلصَّيَّادِ وَمِنَ ٱلْوَبَإِ ٱلْخَطِرِ.

Адже Він визволить тебе від тенет людолова [й] від згубної моровиці.

٤ 4 بِخَوَافِيهِ يُظَلِّلُكَ، وَتَحْتَ أَجْنِحَتِهِ تَحْتَمِي. تُرْسٌ وَمِجَنٌّ حَقُّهُ.

[Мов птах], вкриє тебе Своїм пір’ям, і під крилами Його спочиватимеш безпечно. Щит великий і обладунок – істина Його.

٥ 5 لَا تَخْشَى مِنْ خَوْفِ ٱللَّيْلِ، وَلَا مِنْ سَهْمٍ يَطِيرُ فِي ٱلنَّهَارِ،

Не будеш боятися жаху нічного, ані стріли, що вдень летить,

٦ 6 وَلَا مِنْ وَبَإٍ يَسْلُكُ فِي ٱلدُّجَى، وَلَا مِنْ هَلَاكٍ يُفْسِدُ فِي ٱلظَّهِيرَةِ.

ані моровиці, що в пітьмі ходить, ані пошесті, що спустошує опівдні.

٧ 7 يَسْقُطُ عَنْ جَانِبِكَ أَلْفٌ، وَرِبْوَاتٌ عَنْ يَمِينِكَ. إِلَيْكَ لَا يَقْرُبُ.

Впаде поруч із тобою тисяча [ворогів], і десять тисяч – праворуч від тебе, але до тебе вони не наблизяться.

٨ 8 إِنَّمَا بِعَيْنَيْكَ تَنْظُرُ وَتَرَى مُجَازَاةَ ٱلْأَشْرَارِ.

Тільки очима своїми будеш дивитися й побачиш покарання нечестивих.

٩ 9 لِأَنَّكَ قُلْتَ: «أَنْتَ يَارَبُّ مَلْجَإِي». جَعَلْتَ ٱلْعَلِيَّ مَسْكَنَكَ،

Оскільки ти Господа – притулок мій, Всевишнього – зробив пристановищем своїм,

١٠ 10 لَا يُلَاقِيكَ شَرٌّ، وَلَا تَدْنُو ضَرْبَةٌ مِنْ خَيْمَتِكَ.

не спіткає тебе лихо й хвороба не наблизиться до твого шатра.

١١ 11 لِأَنَّهُ يُوصِي مَلَائِكَتَهُ بِكَ لِكَيْ يَحْفَظُوكَ فِي كُلِّ طُرُقِكَ.

Бо Він ангелам Своїм про тебе накаже, щоб оберігали тебе на всіх твоїх дорогах.

١٢ 12 عَلَى ٱلْأَيْدِي يَحْمِلُونَكَ لِئَلَّا تَصْدِمَ بِحَجَرٍ رِجْلَكَ.

Вони понесуть тебе на своїх долонях, щоб не спіткнулася нога твоя об камінь.

١٣ 13 عَلَى ٱلْأَسَدِ وَٱلصِّلِّ تَطَأُ. ٱلشِّبْلَ وَٱلثُّعْبَانَ تَدُوسُ.

На лева й на кобру наступиш, розтопчеш молодого лева й змію.

١٤ 14 «لِأَنَّهُ تَعَلَّقَ بِي أُنَجِّيهِ. أُرَفِّعُهُ لِأَنَّهُ عَرَفَ ٱسْمِي.

«За те, що він полюбив Мене, врятую його, піднесу його, бо він пізнав ім’я Моє.

١٥ 15 يَدْعُونِي فَأَسْتَجِيبُ لَهُ، مَعَهُ أَنَا فِي ٱلضِّيقِ، أُنْقِذُهُ وَأُمَجِّدُهُ.

Коли він покличе Мене, Я відповім йому, у біді з ним буду, визволю його й прославлю.

١٦ 16 مِنْ طُولِ ٱلْأَيَّامِ أُشْبِعُهُ، وَأُرِيهِ خَلَاصِي».

Довголіттям насичу його й з’явлю йому Моє спасіння».