اَلْمَزَامِيرُ 85
| لِإِمَامِ ٱلْمُغَنِّينَ. لِبَنِي قُورَحَ. مَزْمُورٌ رَضِيتَ يَارَبُّ عَلَى أَرْضِكَ. أَرْجَعْتَ سَبْيَ يَعْقُوبَ. | ١ 1 |
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
| غَفَرْتَ إِثْمَ شَعْبِكَ. سَتَرْتَ كُلَّ خَطِيَّتِهِمْ. سِلَاهْ. | ٢ 2 |
Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! (Се́ла)
| حَجَزْتَ كُلَّ رِجْزِكَ. رَجَعْتَ عَنْ حُمُوِّ غَضَبِكَ. | ٣ 3 |
Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
| أَرْجِعْنَا يَا إِلَهَ خَلَاصِنَا، وَٱنْفِ غَضَبَكَ عَنَّا. | ٤ 4 |
Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
| هَلْ إِلَى ٱلدَّهْرِ تَسْخَطُ عَلَيْنَا؟ هَلْ تُطِيلُ غَضَبَكَ إِلَى دَوْرٍ فَدَوْرٍ؟ | ٥ 5 |
Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
| أَلَا تَعُودُ أَنْتَ فَتُحْيِينَا، فَيَفْرَحُ بِكَ شَعْبُكَ؟ | ٦ 6 |
Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
| أَرِنَا يَارَبُّ رَحْمَتَكَ، وَأَعْطِنَا خَلَاصَكَ. | ٧ 7 |
Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
| إِنِّي أَسْمَعُ مَا يَتَكَلَّمُ بِهِ ٱللهُ ٱلرَّبُّ، لِأَنَّهُ يَتَكَلَّمُ بِٱلسَّلَامِ لِشَعْبِهِ وَلِأَتْقِيَائِهِ، فَلَا يَرْجِعُنَّ إِلَى ٱلْحَمَاقَةِ. | ٨ 8 |
нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
| لِأَنَّ خَلَاصَهُ قَرِيبٌ مِنْ خَائِفِيهِ، لِيَسْكُنَ ٱلْمَجْدُ فِي أَرْضِنَا. | ٩ 9 |
Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
| ٱلرَّحْمَةُ وَٱلْحَقُّ ٱلْتَقَيَا. ٱلْبِرُّ وَٱلسَّلَامُ تَلَاثَمَا. | ١٠ 10 |
Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
| ٱلْحَقُّ مِنَ ٱلْأَرْضِ يَنْبُتُ، وَٱلْبِرُّ مِنَ ٱلسَّمَاءِ يَطَّلِعُ. | ١١ 11 |
правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
| أَيْضًا ٱلرَّبُّ يُعْطِي ٱلْخَيْرَ، وَأَرْضُنَا تُعْطِي غَلَّتَهَا. | ١٢ 12 |
І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
| ٱلْبِرُّ قُدَّامَهُ يَسْلُكُ، وَيَطَأُ فِي طَرِيقِ خَطَوَاتِهِ. | ١٣ 13 |
Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
