< اَلْمَزَامِيرُ 7 >
شَجَوِيَّةٌ لِدَاوُدَ، غَنَّاهَا لِلرَّبِّ بِسَبَبِ كَلَامِ كُوشَ ٱلْبِنْيَامِينِيِّ يَارَبُّ إِلَهِي، عَلَيْكَ تَوَكَّلْتُ. خَلِّصْنِي مِنْ كُلِّ ٱلَّذِينَ يَطْرُدُونَنِي وَنَجِّنِي، | ١ 1 |
Жалобна пісня Давида, яку він співав Господеві стосовно Куша, із коліна Веніаміна. Господи, Боже мій, на Тебе я надію покладаю. Врятуй мене від усіх, хто мене переслідує, визволи мене,
لِئَلَّا يَفْتَرِسَ كَأَسَدٍ نَفْسِي هَاشِمًا إِيَّاهَا وَلَا مُنْقِذَ. | ٢ 2 |
щоб душу мою не розтерзав [ворог]; як лев; шматуватиме він – і не буде визволителя.
يَارَبُّ إِلَهِي، إِنْ كُنْتُ قَدْ فَعَلْتُ هَذَا. إِنْ وُجِدَ ظُلْمٌ فِي يَدَيَّ. | ٣ 3 |
Господи, Боже мій! Якщо я зробив це, якщо є беззаконня на руках моїх,
إِنْ كَافَأْتُ مُسَالِمِي شَرًّا، وَسَلَبْتُ مُضَايِقِي بِلَا سَبَبٍ، | ٤ 4 |
якщо злом я віддячив тому, хто [жив] у мирі зі мною, і [якщо] я супротивника мого грабував даремно,
فَلْيُطَارِدْ عَدُوٌّ نَفْسِي وَلْيُدْرِكْهَا، وَلْيَدُسْ إِلَى ٱلْأَرْضِ حَيَاتِي، وَلْيَحُطَّ إِلَى ٱلتُّرَابِ مَجْدِي. سِلَاهْ. | ٥ 5 |
[то] нехай ворог переслідує мою душу, наздожене [мене], і втопче в землю життя моє, і честь мою в пилюці перебувати змусить. (Села)
قُمْ يَارَبُّ بِغَضَبِكَ. ٱرْتَفِعْ عَلَى سَخَطِ مُضَايِقِيَّ وَٱنْتَبِهْ لِي. بِٱلْحَقِّ أَوْصَيْتَ. | ٦ 6 |
Устань, Господи, у гніві Твоєму, піднімися проти люті супротивників моїх, повстань за мене на суд [справедливий], що Ти заповів.
وَمَجْمَعُ ٱلْقَبَائِلِ يُحِيطُ بِكَ، فَعُدْ فَوْقَهَا إِلَى ٱلْعُلَى. | ٧ 7 |
Нехай оточить Тебе зібрання племен, а [Ти] сядеш над ним на висоті.
ٱلرَّبُّ يَدِينُ ٱلشُّعُوبَ. ٱقْضِ لِي يَارَبُّ كَحَقِّي وَمِثْلَ كَمَالِي ٱلَّذِي فِيَّ. | ٨ 8 |
Нехай Господь судить народи! Суди мене, Господи, за моєю правдою і за невинністю моєю, о Всевишній!
لِيَنْتَهِ شَرُّ ٱلْأَشْرَارِ وَثَبِّتِ ٱلصِّدِّيقَ. فَإِنَّ فَاحِصَ ٱلْقُلُوبِ وَٱلْكُلَى ٱللهُ ٱلْبَارُّ. | ٩ 9 |
Нехай же буде покладено край злу нечестивих, а праведного зміцни, Боже праведний, адже [Ти] випробовуєш серця й нутрощі.
تُرْسِي عِنْدَ ٱللهِ مُخَلِّصِ مُسْتَقِيمِي ٱلْقُلُوبِ. | ١٠ 10 |
Щит мій – Бог Всевишній, що рятує [людей] із справедливими серцями.
ٱللهُ قَاضٍ عَادِلٌ، وَإِلَهٌ يَسْخَطُ فِي كُلِّ يَوْمٍ. | ١١ 11 |
Бог – суддя праведний, [це той] Бог, Який щодня гнів [справедливий] виявляє.
إِنْ لَمْ يَرْجِعْ يُحَدِّدْ سَيْفَهُ. مَدَّ قَوْسَهُ وَهَيَّأَهَا، | ١٢ 12 |
Якщо хтось не навернеться, Він нагострить Свій меч, натягне Свій лук, націлить його
وَسَدَّدَ نَحوَهُ آلةَ ٱلْمَوْتِ. يَجْعَلُ سِهَامَهُ مُلْتَهِبَةً. | ١٣ 13 |
і приготує смертоносну зброю, палючими зробить Свої стріли [проти грішника].
هُوَذَا يَمْخَضُ بِٱلْإِثْمِ. حَمَلَ تَعَبًا وَوَلَدَ كَذِبًا. | ١٤ 14 |
Ось той, хто зачинає беззаконня і вагітніє лихом, народить неправду.
كَرَا جُبًّا. حَفَرَهُ، فَسَقَطَ فِي ٱلْهُوَّةِ ٱلَّتِي صَنَعَ. | ١٥ 15 |
Він рив яму, викопав її, але [сам] упаде в зроблену ним пастку.
يَرْجِعُ تَعَبُهُ عَلَى رَأْسِهِ، وَعَلَى هَامَتِهِ يَهْبِطُ ظُلْمُهُ. | ١٦ 16 |
Повернеться [задумане ним] лихо на його ж голову, і на маківку йому впаде власне насильство.
أَحْمَدُ ٱلرَّبَّ حَسَبَ بِرِّهِ، وَأُرَنِّمُ لِٱسْمِ ٱلرَّبِّ ٱلْعَلِيِّ. | ١٧ 17 |
Прославлю Господа за Його правду й заспіваю [хвалу] імені Господа Всевишнього!