اَلْمَزَامِيرُ 33

١ 1 اِهْتِفُوا أَيُّهَا ٱلصِّدِّيقُونَ بِٱلرَّبِّ. بِٱلْمُسْتَقِيمِينَ يَلِيقُ ٱلتَّسْبِيحُ.

Веселіться, праведні, у Господі! Справедливим личить хвалити [Його].

٢ 2 ٱحْمَدُوا ٱلرَّبَّ بِٱلْعُودِ. بِرَبَابَةٍ ذَاتِ عَشَرَةِ أَوْتَارٍ رَنِّمُوا لَهُ.

Славте Господа під [звуки] арфи, співайте для Нього під ліру десятиструнну!

٣ 3 غَنُّوا لَهُ أُغْنِيَةً جَدِيدَةً. أَحْسِنُوا ٱلْعَزْفَ بِهُتَافٍ.

Співайте Йому нову пісню, грайте майстерно, зі звуком сурми!

٤ 4 لِأَنَّ كَلِمَةَ ٱلرَّبِّ مُسْتَقِيمَةٌ، وَكُلَّ صُنْعِهِ بِٱلْأَمَانَةِ.

Бо Слово Господа справедливе і всі Його дії гідні довіри.

٥ 5 يُحِبُّ ٱلْبِرَّ وَٱلْعَدْلَ. ٱمْتَلَأَتِ ٱلْأَرْضُ مِنْ رَحْمَةِ ٱلرَّبِّ.

Він любить праведність і справедливість; земля повна милості Господньої.

٦ 6 بِكَلِمَةِ ٱلرَّبِّ صُنِعَتِ ٱلسَّمَاوَاتُ، وَبِنَسَمَةِ فِيهِ كُلُّ جُنُودِهَا.

Словом Господа створені небеса, і духом вуст Його – усе воїнство їхнє.

٧ 7 يَجْمَعُ كَنَدٍّ أَمْوَاهَ ٱلْيَمِّ. يَجْعَلُ ٱللُّجَجَ فِي أَهْرَاءٍ.

Він збирає грудами води моря, кладе безодні [океану] в сховища.

٨ 8 لِتَخْشَ ٱلرَّبَّ كُلُّ ٱلْأَرْضِ، وَمِنْهُ لِيَخَفْ كُلُّ سُكَّانِ ٱلْمَسْكُونَةِ.

Нехай боїться Господа вся земля; нехай тремтять перед Ним усі мешканці всесвіту.

٩ 9 لِأَنَّهُ قَالَ فَكَانَ. هُوَ أَمَرَ فَصَارَ.

Бо Він сказав – і стало, Він заповів – і з’явилося.

١٠ 10 ٱلرَّبُّ أَبْطَلَ مُؤَامَرَةَ ٱلْأُمَمِ. لَاشَى أَفْكَارَ ٱلشُّعُوبِ.

Господь руйнує намір народів, знищує задуми племен.

١١ 11 أَمَّا مُؤَامَرَةُ ٱلرَّبِّ فَإِلَى ٱلْأَبَدِ تَثْبُتُ. أَفْكَارُ قَلْبِهِ إِلَى دَوْرٍ فَدَوْرٍ.

А намір Господа стоятиме повіки, задуми Його серця – з роду в рід.

١٢ 12 طُوبَى لِلْأُمَّةِ ٱلَّتِي ٱلرَّبُّ إِلَهُهَا، ٱلشَّعْبِ ٱلَّذِي ٱخْتَارَهُ مِيرَاثًا لِنَفْسِهِ.

Блаженний народ, чиїм Богом є Господь, народ, який Він обрав Собі у спадок.

١٣ 13 مِنَ ٱلسَّمَاوَاتِ نَظَرَ ٱلرَّبُّ. رَأَى جَمِيعَ بَنِي ٱلْبَشَرِ.

Господь поглядає з небес, бачить усіх синів людських.

١٤ 14 مِنْ مَكَانِ سُكْنَاهُ تَطَلَّعَ إِلَى جَمِيعِ سُكَّانِ ٱلْأَرْضِ.

Із місця Свого перебування приглядається пильно до всіх, хто живе на землі, –

١٥ 15 ٱلْمُصَوِّرُ قُلُوبَهُمْ جَمِيعًا، ٱلْمُنْتَبِهُ إِلَى كُلِّ أَعْمَالِهِمْ.

Творець усіх сердець їхніх із розумінням вникає в усі їхні дії.

١٦ 16 لَنْ يَخْلُصَ ٱلْمَلِكُ بِكِثْرَةِ ٱلْجَيْشِ. ٱلْجَبَّارُ لَا يُنْقَذُ بِعِظَمِ ٱلْقُوَّةِ.

Царя не врятує численне військо, воїна не визволить велика сила.

١٧ 17 بَاطِلٌ هُوَ ٱلْفَرَسُ لِأَجْلِ ٱلْخَلَاصِ، وَبِشِدَّةِ قُوَّتِهِ لَا يُنَجِّي.

Кінь ненадійний для порятунку: великою силою своєю він не врятує.

١٨ 18 هُوَذَا عَيْنُ ٱلرَّبِّ عَلَى خَائِفِيهِ ٱلرَّاجِينَ رَحْمَتَهُ،

Ось очі Господні звернені на тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається,

١٩ 19 لِيُنَجِّيَ مِنَ ٱلْمَوْتِ أَنْفُسَهُمْ، وَلِيَسْتَحْيِيَهُمْ فِي ٱلْجُوعِ.

щоб від смерті врятувати їх і живити під час голоду.

٢٠ 20 أَنْفُسُنَا ٱنْتَظَرَتِ ٱلرَّبَّ. مَعُونَتُنَا وَتُرْسُنَا هُوَ.

Душа наша в надії чекає на Господа, Він – наша допомога і щит.

٢١ 21 لِأَنَّهُ بِهِ تَفْرَحُ قُلُوبُنَا، لِأَنَّنَا عَلَى ٱسْمِهِ ٱلْقُدُّوسِ ٱتَّكَلْنَا.

Ним радіє наше серце, бо на святе Його ім’я ми покладаємось.

٢٢ 22 لِتَكُنْ يَارَبُّ رَحْمَتُكَ عَلَيْنَا حَسْبَمَا ٱنْتَظَرْنَاكَ.

Нехай милість Твоя, Господи, буде над нами, як ми на Тебе й сподіваємося.