اَلْمَزَامِيرُ 32
| لِدَاوُدَ. قَصِيدَةٌ طُوبَى لِلَّذِي غُفِرَ إِثْمُهُ وَسُتِرَتْ خَطِيَّتُهُ. | ١ 1 |
Псалом Давидів. Повчання. Блаженний той, чиї беззаконня прощені, чиї гріхи покриті!
| طُوبَى لِرَجُلٍ لَا يَحْسِبُ لَهُ ٱلرَّبُّ خَطِيَّةً، وَلَا فِي رُوحِهِ غِشٌّ. | ٢ 2 |
Блаженна та людина, якій Господь не залічить її гріха, у дусі якої немає підступності!
| لَمَّا سَكَتُّ بَلِيَتْ عِظَامِي مِنْ زَفِيرِي ٱلْيَوْمَ كُلَّهُ، | ٣ 3 |
Поки я мовчав, виснажилися мої кості через моє щоденне стогнання.
| لِأَنَّ يَدَكَ ثَقُلَتْ عَلَيَّ نَهَارًا وَلَيْلًا. تَحَوَّلَتْ رُطُوبَتِي إِلَى يُبُوسَةِ ٱلْقَيْظِ. سِلَاهْ. | ٤ 4 |
Бо вдень і вночі тяжіла наді мною рука Твоя; волога [життєдайна] в мені перетворилася на літню посуху. (Села)
| أَعْتَرِفُ لَكَ بِخَطِيَّتِي وَلَا أَكْتُمُ إِثْمِي. قُلْتُ: «أَعْتَرِفُ لِلرَّبِّ بِذَنْبِي» وَأَنْتَ رَفَعْتَ أَثَامَ خَطِيَّتِي. سِلَاهْ. | ٥ 5 |
Та визнав я свій гріх перед Тобою й не приховав моєї провини. Я сказав: «Визнаю перед Господом мої беззаконня», і Ти простив провину мого гріха. (Села)
| لِهَذَا يُصَلِّي لَكَ كُلُّ تَقِيٍّ فِي وَقْتٍ يَجِدُكَ فِيهِ. عِنْدَ غَمَارَةِ ٱلْمِيَاهِ ٱلْكَثِيرَةِ إِيَّاهُ لَا تُصِيبُ. | ٦ 6 |
Тому помолиться Тобі кожен вірний у той час, коли можна знайти [Тебе], і навіть потік могутніх вод до нього не підступить.
| أَنْتَ سِتْرٌ لِي. مِنَ ٱلضِّيقِ تَحْفَظُنِي. بِتَرَنُّمِ ٱلنَّجَاةِ تَكْتَنِفُنِي. سِلَاهْ. | ٧ 7 |
Ти – потаємний притулок для мене; Ти стерегтимеш мене від лиха, оточиш мене вигуками радості визволення. (Села)
| «أُعَلِّمُكَ وَأُرْشِدُكَ ٱلطَّرِيقَ ٱلَّتِي تَسْلُكُهَا. أَنْصَحُكَ. عَيْنِي عَلَيْكَ. | ٨ 8 |
«Я тебе наставлятиму й спрямовувати тебе буду на шлях, яким належить тобі йти. Я буду давати поради, Моє око [наглядає] за тобою».
| لَا تَكُونُوا كَفَرَسٍ أَوْ بَغْلٍ بِلَا فَهْمٍ. بِلِجَامٍ وَزِمَامٍ زِينَتِهِ يُكَمُّ لِئَلَّا يَدْنُوَ إِلَيْكَ». | ٩ 9 |
Тож не будьте як кінь чи мул, що не мають розуміння, чий норов треба стримувати вудилом і вуздечкою, бо інакше не наблизяться вони до тебе.
| كَثِيرَةٌ هِيَ نَكَبَاتُ ٱلشِّرِّيرِ، أَمَّا ٱلْمُتَوَكِّلُ عَلَى ٱلرَّبِّ فَٱلرَّحْمَةُ تُحِيطُ بِهِ. | ١٠ 10 |
Багато скорбот у нечестивого, а того, хто надію на Господа покладає, оточує [Його] милість.
| ٱفْرَحُوا بِٱلرَّبِّ وَٱبْتَهِجُوا يَا أَيُّهَا ٱلصِّدِّيقُونَ، وَٱهْتِفُوا يَا جَمِيعَ ٱلْمُسْتَقِيمِي ٱلْقُلُوبِ. | ١١ 11 |
Радійте в Господі й веселіться, праведні! Голосно співайте, усі щирі серцем!
