اَلْمَزَامِيرُ 19

١ 1 لِإِمَامِ ٱلْمُغَنِّينَ. مَزْمُورٌ لِدَاوُدَ اَلسَّمَاوَاتُ تُحَدِّثُ بِمَجْدِ ٱللهِ، وَٱلْفَلَكُ يُخْبِرُ بِعَمَلِ يَدَيْهِ.

Керівнику хору. Псалом Давидів. Небеса проголошують славу Божу, і про діяння рук Його сповіщає небесна твердь.

٢ 2 يَوْمٌ إِلَى يَوْمٍ يُذِيعُ كَلَامًا، وَلَيْلٌ إِلَى لَيْلٍ يُبْدِي عِلْمًا.

День у день виливають вони мову [свою] й щоночі відкривають знання.

٣ 3 لَا قَوْلَ وَلَا كَلَامَ. لَا يُسْمَعُ صَوْتُهُمْ.

Хоча без слів їхня мова і не чути звуків від них,

٤ 4 فِي كُلِّ ٱلْأَرْضِ خَرَجَ مَنْطِقُهُمْ، وَإِلَى أَقْصَى ٱلْمَسْكُونَةِ كَلِمَاتُهُمْ. جَعَلَ لِلشَّمْسِ مَسْكَنًا فِيهَا،

по всій землі розходиться їхній голос, і до краю всесвіту – їхні слова. [У небесах] поставив Він шатро для сонця,

٥ 5 وَهِيَ مِثْلُ ٱلْعَرُوسِ ٱلْخَارِجِ مِنْ حَجَلَتِهِ. يَبْتَهِجُ مِثْلَ ٱلْجَبَّارِ لِلسِّبَاقِ فِي ٱلطَّرِيقِ.

і воно виходить [із нього], немов наречений із весільної світлиці, і радіє, наче бігун, що пробігти має [свою] стежину.

٦ 6 مِنْ أَقْصَى ٱلسَّمَاوَاتِ خُرُوجُهَا، وَمَدَارُهَا إِلَى أَقَاصِيهَا، وَلَا شَيْءَ يَخْتَفِي مِنْ حَرِّهَا.

З одного краю небес воно виходить, пробігає коло до іншого краю, і ніщо не сховається від його спекоти.

٧ 7 نَامُوسُ ٱلرَّبِّ كَامِلٌ يَرُدُّ ٱلنَّفْسَ. شَهَادَاتُ ٱلرَّبِّ صَادِقَةٌ تُصَيِّرُ ٱلْجَاهِلَ حَكِيمًا.

Закон Господа бездоганний, оновлює душу. Одкровення Господні гідні довіри, мудрими роблять простих.

٨ 8 وَصَايَا ٱلرَّبِّ مُسْتَقِيمَةٌ تُفَرِّحُ ٱلْقَلْبَ. أَمْرُ ٱلرَّبِّ طَاهِرٌ يُنِيرُ ٱلْعَيْنَيْنِ.

Настанови Господні справедливі, радують серце. Заповідь Господа промениста, просвітлює очі.

٩ 9 خَوْفُ ٱلرَّبِّ نَقِيٌّ ثَابِتٌ إِلَى ٱلْأَبَدِ. أَحْكَامُ ٱلرَّبِّ حَقٌّ عَادِلَةٌ كُلُّهَا.

Страх Господній чистий, перебуває повіки. Закони правосуддя Господа істинні, усі вони праведні.

١٠ 10 أَشْهَى مِنَ ٱلذَّهَبِ وَٱلْإِبْرِيزِ ٱلْكَثِيرِ، وَأَحْلَى مِنَ ٱلْعَسَلِ وَقَطْرِ ٱلشِّهَادِ.

Вони бажаніші від золота, навіть від безлічі золота щирого; і солодші вони від меду, меду стільникового.

١١ 11 أَيْضًا عَبْدُكَ يُحَذَّرُ بِهَا، وَفِي حِفْظِهَا ثَوَابٌ عَظِيمٌ.

Тож Твій слуга бережеться ними; за їх дотримання – велика нагорода.

١٢ 12 اَلسَّهَوَاتُ مَنْ يَشْعُرُ بِهَا؟ مِنَ ٱلْخَطَايَا ٱلْمُسْتَتِرَةِ أَبْرِئْنِي.

А помилки [свої] – хто їх помітити може? Від неумисних провин очисти мене

١٣ 13 أَيْضًا مِنَ ٱلْمُتَكَبِّرِينَ ٱحْفَظْ عَبْدَكَ فَلَا يَتَسَلَّطُوا عَلَيَّ. حِينَئِذٍ أَكُونُ كَامِلًا وَأَتَبَرَّأُ مِنْ ذَنْبٍ عَظِيمٍ.

і від свідомих [гріхів] стримай раба Твого – нехай не панують наді мною. Тоді я буду досконалий і чистий від великого беззаконня.

١٤ 14 لِتَكُنْ أَقْوَالُ فَمِي وَفِكْرُ قَلْبِي مَرْضِيَّةً أَمَامَكَ يَارَبُّ، صَخْرَتِي وَوَلِيِّي.

Нехай приємні Тобі будуть слова вуст моїх і роздуми серця мого, Господи, Скеле моя й Відкупителю мій!