اَلْمَزَامِيرُ 149

١ 1 هَلِّلُويَا. غَنُّوا لِلرَّبِّ تَرْنِيمَةً جَدِيدَةً، تَسْبِيحَتَهُ فِي جَمَاعَةِ ٱلْأَتْقِيَاءِ.

Алілу́я!

٢ 2 لِيَفْرَحْ إِسْرَائِيلُ بِخَالِقِهِ. لِيَبْتَهِجْ بَنُو صِهْيَوْنَ بِمَلِكِهِمْ.

Хай Ізраїль радіє Творце́м своїм, хай Царем своїм тішаться діти Сіону!

٣ 3 لِيُسَبِّحُوا ٱسْمَهُ بِرَقْصٍ. بِدُفٍّ وَعُودٍ لِيُرَنِّمُوا لَهُ.

Нехай славлять Ім'я́ Його та́нцем, нехай виграва́ють для Нього на бу́бні та гу́слах,

٤ 4 لِأَنَّ ٱلرَّبَّ رَاضٍ عَنْ شَعْبِهِ. يُجَمِّلُ ٱلْوُدَعَاءَ بِٱلْخَلَاصِ.

бо знахо́дить Господь уподо́бу в наро́ді Своїм, прикраша́є покірних спасі́нням!

٥ 5 لِيَبْتَهِجِ ٱلْأَتْقِيَاءُ بِمَجْدٍ. لِيُرَنِّمُوا عَلَى مَضَاجِعِهِمْ.

Хай радіють у славі святі, хай співають на ло́жах своїх,

٦ 6 تَنْوِيهَاتُ ٱللهِ فِي أَفْوَاهِهِمْ، وَسَيْفٌ ذُو حَدَّيْنِ فِي يَدِهِمْ.

просла́влення Бога — на їхніх уста́х, а меч обосі́чний — ув їхніх рука́х,

٧ 7 لِيَصْنَعُوا نَقْمَةً فِي ٱلْأُمَمِ، وَتَأْدِيبَاتٍ فِي ٱلشُّعُوبِ.

щоб чинити між племе́нами по́мсту, між наро́дами — ка́ри,

٨ 8 لِأَسْرِ مُلُوكِهِمْ بِقُيُودٍ، وَشُرَفَائِهِمْ بِكُبُولٍ مِنْ حَدِيدٍ.

щоб їхніх царів пов'язати кайда́нами, а їхніх вельмо́ж — ланцюга́ми,

٩ 9 لِيُجْرُوا بِهِمْ ٱلْحُكْمَ ٱلْمَكْتُوبَ. كَرَامَةٌ هَذَا لِجَمِيعِ أَتْقِيَائِهِ. هَلِّلُويَا.

щоб між ними чини́ти суд написаний! Він — вели́чність для всіх богобі́йних! Алілу́я!