< Matiyu 14 >
1 Nanya kubi kone, Firauna lanza ubeleng Yesu.
Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
2 Aworo nono katwa kilari me, “Ulele Yohanna unan shintuzunu nanit mmyena; ana fita nanya na nan kule. Unnare nta adi nin na kara nsu nna nitwawe.”
і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него,
3 Hiridus wa kifo Yohanna ku, a tere gbe, a ceo ghe nanya kilari licin bara Herodiya, uwani ngwana me Filibus.
Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
4 Bara Yohanna wa belinghe, “Na uma caunu ba uyiru ghenafo uwani fe.”
Бо казав йому Иоан: Не годить ся тобі мати її.
5 Hiridus wa molu ghe, ama awa lanza fiu nanit bara iwa yirughe nafo unan liru nin nuu Kutelle.
І, хотїв його стратити, та опасувась народу; бо мали його за пророка.
6 Na lirin marun Hiridus wa kuru likeo lida, ushonon Herodiya su avu kiyitik nanit a puo Hiridus ku ayi.
У день же родин Іродових, дочка Іродиядвна танцювала перед ними й догодила Іродові.
7 Ame wang poa ghe ayi, a ceo ghe uliru nin nisilin nworu vat nimon ile na atiringhe ama nighe.
За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
8 Na unene ndi kyeghe ulirue, a woro, “Nai kikane, kukurum, litin Yohanna unan shintu nanit mmyen.”
Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Иоана Хрестителя.
9 Ugowe ayi ine wa fita kan nin tirinu me, amma bara isiling me, tutung bara alenge na iwa di lni nimonle vat ninghe, ato idi so nani.
І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сиділи з ним за столом, звелїв дати.
10 A to idi werin litin Yohanna nanya kilari licine.
І, пославши, стяв Йоана в темниці.
11 Itunna ida nnun lite nanya kukurum ina kubure ina kubure ado adi ni uanme.
І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
12 Nono katwa me tunna ida, iyira libie, idi kassu linin. Kimal nani, ido idi bellin Yesu ku.
І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
13 Na Yesu nlanza nani, ama suna kitene nanya nzirgin mmyen ado nkankiti likot. Na ligozi nanite nlanza nani, i nuccu nipiin pin mine nin nabunu i dofinghe.
Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, піишов слідом за Ним пішки з городів.
14 Yesu yunna ada ubun mine a yene ligozi nanit. Alanza nkune kunemine a shizino nin na nan tikonu mine.
І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
15 Na kuleleng nta, nono katwa we da kitime i woro, “Kiti kane di nin nanit ba, tutun kuleleng nta. Suna anite inya, inan se iducu nanya nigbiri idi sesu atimine imonliku.”
Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
16 amma Yesu woro nani, “Na ucaun inya ba. Anung nan nani imonmong ili.”
Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
17 I woroghe nenge, “Kikane tidi nin fungal utaunari cas nin nibo iba.”
Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві рибі.
18 Yesu woro nani, “Dan nani inin.”
Він же рече: Принесіть менї їх сюди.
19 Yesu woro ligozi nanite isozo nkpi kutyene. A yauna ufungal utaume nin nibo ibe, a yene kitene Kutelle, ata nkoli ku apuco unin anin na nono katwa we unin, nono katwa we ani wani ligozi nanite unin.
І звелїв народові посідати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві рибі, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
20 Iwa li vat ishitizo. Inani wa pitiru ngissin nimon ile na iwa nazu nfungale nin nibowe-akuzun likure tinap gbem gbem.
І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
21 Alenge na iwa li wa di nafo nanilime amui ataun, kimal na wani nin nono.
А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дітей.
22 Ata nono katwa we ipira nanya nzirga mmyen i kafina uleli uwul kurawe, ame nin man ti ligozi nanit inya.
І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
23 Kimal na ata anitee inya, aghana kitene likup ussan me adi ti nlira. Na kulelen nta kang, awa lawa kitene ussan me.
А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
24 Amma kubi uzirgi mmyene wa yita kiyitik kurawe, iwa nin pya kang nin lin nin zirge bara fibark mmyene nin furu na uwa kurtuzun nani.
Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
25 Nin nikoro inas nin kiyitik Yesu da kitimine, awa din cin kitene mmyene.
У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
26 Na nono katwa we in yene ghe adin cinu kitene mmyene, ilanza fiu i woro, “Ilele mmolyari,” Itunna in tizun tet bara fiu.
І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
27 Yesu tunna a lirina nan ghinu a woro, “Tan ayi akone! Menghari! Na iwa lanza fiu ba.”
Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
28 Bitrus kawa ghe aworo, “Cikilar, andi fere, ta meng ku ndak kitife nin cin kitene mmyene.”
Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, зведи менї йти то Тебе по водї.
29 Yesu woroghe, “Da.” Bitrus tunna anuzu nanya nzirge acina kitene mmyene ucin du kitin Yesu.
Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
30 Amma na Bitrus in yene ufunu, fiu kifoghe. Na a cizina upicu nan nya mmynenen a ta kuculu a woro, “Cikilari, tucui.”
Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
31 Yesu tanna anakpa ucara me mas, a kifo Bitrus ku, a woroghe neng, “Fe unan yinnu sa uyenu bat. Iyaghari nta umini a jirjir?”
Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
32 Na Yesu nin Bitrus npira uzirge, ufunue yissina.
І як увійшли вони в човен, утих вітер.
33 Nono katwa we nanyan zirgin mmyene su Yesu ku usujada, iworo, “Kidegenere fe usaun Kutelleari.”
А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
34 Na ikaffina uleli uwul kurawe, i tolon Janisarata.
І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
35 Na anit kiti kane in yinno Yesu ku, isa kadura udu nigbiri nanga na kilin nani, idi pilu anan ti kunu vat ida mun kiti me.
І дознавши Його тамешні люде, послали по всій тій околиці, і приводили до Него всіх недужих;
36 I foghe acara nworu na ise idu do kulada kulutuk me cas, vat ngbardang nanit alenge na iwa dudo kunin wa se ushinu.
і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.