< Зәкәрия 3 >
1 Андин у маңа Пәрвәрдигарниң Пәриштиси алдида туруватқан баш каһин Йәшуани, шуниңдәк Йәшуаниң оң тәрипидә униң билән дүшмәнлишишкә турған Шәйтанни көрсәтти.
І показав Він мені Ісуса, великого священика, що стояв перед лицем Господнього ангола, а сатана́ стояв по прави́ці його, щоб противитися йому.
2 Пәрвәрдигар Шәйтанға: «Пәрвәрдигар сени әйиплисун, и Шәйтан! Бәрһәқ, Йерусалимни талливалған Пәрвәрдигар сени әйиплисун! Бу [киши] оттин тартивелинған бир чучула отун әмәсму?» — деди.
І сказав Господь сатані: „Господь буде карта́ти тебе, сатано́, і буде карта́ти тебе Господь, Який вибрав Собі Єрусалима! Чи ж він не голове́шка, що вцілі́ла від огню?“
3 Йәшуа болса паскина кийимләрни кийгән һалда Пәриштиниң алдида туратти.
А Ісус одя́гнений був у брудну́ одежу, і стояв перед лицем ангола.
4 У Униң алдида туруватқанларға: «Бу паскина кийимни униңдин салдуриветиңлар» — деди вә униңға: «Қара, Мән қәбиһлигиңни сәндин елип кәттим, саңа һейтлиқ кийим кийгүздүм» — деди.
І він заговорив та й сказав до тих, що стояли перед його лицем, говорячи: „Здійміть з нього цю брудну́ оде́жу!“І сказав він йому: „Я зняв з те́бе провину твою, і зодягну́ тебе в шати кошто́вні“.
5 Мән: «Улар бешиға пакиз бир сәллини орисун!» — дедим. Шуниң билән улар пакиз бир сәллини униң бешиға орап, униңға кийим киййдүрди; Пәрвәрдигарниң Пәриштиси бир янда туратти.
І він сказав: „Нехай покладуть чистого заво́я на його го́лову!“І поклали чистого заво́я на його го́лову, і зодягли́ його в шати, а ангол Господній стояв.
6 Вә Пәрвәрдигарниң Пәриштиси Йәшуаға мундақ җекилиди: —
І осві́дчив ангол Господній Ісусові, промовля́ючи:
7 «Самави қошунларниң Сәрдари болған Пәрвәрдигар мундақ дәйду: — Әгәр йоллиримда маңсаң, тапилиғинимни чиң тутсаң, Мениң өйүмни башқурисән, һойлилиримға қарайдиған болисән; саңа йенимда туруватқанларниң арисида туруш һоқуқини беримән.
Так говорить Госпо́дь Савао́т: Якщо ти бу́деш ходити Моїми доро́гами, і якщо стерегти́меш сторо́жу Мою, тоді й ти будеш судити Мій дім, і також будеш стерегти́ Мої подві́р'я, і дам тобі ходити поміж тими, що стоять тут.
8 — И баш каһин Йәшуа, сән вә сениң алдиңда олтарған һәмраһлириң аңлаңлар (чүнки улар бешарәтлик адәмләр): — Мана, Мән «Шах» дәп аталған қулумни мәйданға чиқиримән.
Послухай но, Ісусе, великий священику, ти та ближні твої, що сидять перед тобою, бо вони му́жі знаме́нні, бо ось Я приведу́ Свого раба Пагінця́.
9 Мана, Мән Йәшуаниң алдиға қойған ташқа қара! — Бу бир ташниң үстидә йәттә көз бар; мана, Мән униң нәқишлирини Өзүм ойимән, — дәйду самави қошунларниң Сәрдари болған Пәрвәрдигар, — вә Мән бу зиминниң қәбиһлигини бир күн ичидила елип ташлаймән.
Бо оце той камінь, що його Я поклав перед Ісусом. На одном камені сім оче́й. Ось Я ви́різблю на ньому різьбу́ його, — говорить Господь Саваот, — і відкину вину цієї землі за один день.
10 Шу күни, — дәйду самави қошунларниң Сәрдари болған Пәрвәрдигар, — һәр бириңлар өз йеқиниңларни үзүм тели вә әнҗир дәриғи астиға олтиришқа тәклип қилисиләр».
Того дня, — говорить Господь Саваот, — ви будете кликати один о́дного під виноград і під фіґове дерево“.