< Аюп 25 >
1 Шухалиқ Билдад җававән мундақ деди: —
І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
2 «Униңда һөкүмранлиқ һәм һәйвәт бардур; У асманларниң қәридики ишларниму тәртипкә салиду.
„Панува́ння та о́страх — у Нього, Який на висо́тах Своїх чинить мир.
3 Униң қошунлирини санап түгәткили боламду? Униң нури кимниң үстигә чүшмәй қалар?
Чи ві́йську Його є число? І над ким Його світло не схо́дить?
4 Әнди инсан балиси қандақму Тәңриниң алдида һәққаний болалисун? Аял затидин туғулғанлар қандақму пак болалисун?
І як може люди́на бути праведною перед Богом, і як може бути чистим, від жінки наро́джений?
5 Мана, Униң нәзиридә һәтта айму йоруқ болмиған йәрдә, Юлтузларму пак болмиған йәрдә,
Таж Йому навіть місяць не світить, і в очах Його й зо́рі не ясні!
6 Қурут болған инсан, Сазаң болған адәм балиси [униң алдида] қандақ болар?».
Що ж тоді люди́на ота́, — червя́к, чи син лю́дський — хроба́к?“