Псалми 80
1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
Pazljivo prisluhni, Pastir Izraela, ti, ki vodiš Jožefa kakor trop, ti, ki prebivaš med keruboma, zasij.
2 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
Pred Efrájimom, Benjaminom in Manásejem razvnemi svojo moč ter pridi in nas reši.
3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Ponovno nas spreobrni, oh Bog in svojemu obrazu povzroči, da zasije in mi bomo rešeni.
4 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
Oh Gospod, Bog nad bojevniki, doklej boš jezen proti molitvi svojega ljudstva?
5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
Hraniš jih s kruhom solza in jim daješ, da v veliki meri pijejo solze.
6 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
Delaš nas prepir našim sosedom in naši sovražniki se smejijo med seboj.
7 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
Ponovno nas spreobrni, oh Bog nad bojevniki in svojemu obrazu povzroči, da zasije in mi bomo rešeni.
8 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
Iz Egipta si privedel trto, spodil si pogane in jo zasadil.
9 Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
Pred njo si pripravil prostor in ji povzročil, da je napravila globoko korenino in napolnila zemljo.
10 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
Hribi so bili pokriti z njeno senco in njene veje so bile podobne čednim cedram.
11 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
Njene veje je poslala v morje in njene mladike v reko.
12 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
Zakaj si ti potem podrl njene ograje, tako da jo smukajo vsi, ki gredo mimo po poti?
13 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
Merjasec iz gozda jo pustoši in poljska žival jo požira.
14 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
Vrni se, rotimo te, oh Bog nad bojevniki, poglej dol z neba in glej in obišči to trto
15 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
in vinograd, ki ga je zasadila tvoja desnica in mladiko, ki si jo zaradi sebe naredil močno.
16 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
Požgana je z ognjem, posekana je. Oni se pogubljajo ob graji tvojega obličja.
17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
Naj bo tvoja roka nad človekom tvoje desnice, nad sinom človekovim, ki si ga storil močnega zase.
18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
Tako od tebe ne bomo odšli nazaj. Oživi nas in mi bomo klicali tvoje ime.
19 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Ponovno nas spreobrni, oh Gospod Bog nad bojevniki, svojemu obrazu povzroči, da zasije in mi bomo rešeni.
