Псалми 55
1 Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!
“To the chief musician on Neginoth, a Maskil of David.” Give ear, O God, to my prayer, and hide not thyself from my supplication.
2 Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —
Listen unto me, and answer me: I mourn in my grief, and moan;
3 від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.
Because of the voice of the enemy, because of the oppression of the wicked; for they cast wrong upon me, and in wrath they attack me.
4 Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
My heart is sorely pained within me, and the terrors of death are fallen upon me.
5 страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.
Fearfulness and trembling are come upon me, and shuddering hath covered me.
6 І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
And I said, Oh that some one would give me wings like a dove! I would fly away and dwell [quietly].
7 Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)
Lo, I would flee far away, I would spend my night in the wilderness. (Selah)
8 Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.
I would prepare hastily a refuge for me from the sweeping wind [and] from storm.
9 Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —
Destroy, O Lord, divide their tongue; for I have seen violence and strife in the city;
10 вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,
Day and night do these encompass it upon her walls: and wrong and trouble are in her midst.
11 нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,
Mischief is in her midst: guile and deceit depart not from her streets.
12 бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —
For it is not an enemy that reproached me; then I could bear it: not he that hateth me hath magnified himself against me; then I would have hidden myself from him;
13 але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,
But it is thou, a man my equal, my guide, and my acquaintance;
14 з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.
So that we took sweet secret counsel together, and walked unto the house of God in tumultuous company.
15 Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)
Let him dispense death over them; let them go down alive into the nether world; for evil is in their dwelling, in the midst of them. (Sheol h7585)
16 Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:
I, however, will call on God: and the Lord will save me.
17 уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
At evening and morning and noon will I make my complaint and moan: and he heareth my voice.—
18 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
He delivereth my soul in peace from the battle against me; for in multitudes are they [contending] with me.
19 Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
God will hear, and humble them—yea, he that sitteth enthroned from the oldest time Selah—those who dread no changes, and fear not God.
20 во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
He stretcheth out his hands against those at peace with him: he violateth his covenant.
21 його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
The creamy words of his mouth are smooth, yet there is war [in] his heart; his words are softer than oil, yet are they drawn swords.
22 Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
Cast thy burden upon the Lord, and he will sustain thee: he will never suffer the righteous to be moved.
23 А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
But thou, O God, thou wilt bring them down into the pit of destruction: let not the men of blood and deceit live out half their days; but I will indeed trust in thee.
