Псалми 50
1 Псалом Асафів.
Aasafin virsi. Jumala, Herra Jumala, puhuu ja kutsuu maan auringon noususta hamaan sen laskuun.
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
Siionista, jonka kauneus on täydellinen, Jumala ilmestyy kirkkaudessa.
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
Meidän Jumalamme tulee eikä vaikene, hänen edellänsä käy kuluttava tuli ja hänen ympärillänsä väkevä myrsky.
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
Hän kutsuu taivaat ylhäältä ja maan, tuomitakseen kansansa:
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
"Kootkaa minun eteeni minun hurskaani, jotka uhreja uhraten ovat tehneet minun kanssani liiton".
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
Ja taivaat julistavat hänen vanhurskauttansa, sillä Jumala on tuomari. (Sela)
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
"Kuule, minun kansani, minä puhun; kuule, Israel, minä todistan sinua vastaan. Minä olen Jumala, sinun Jumalasi.
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
En minä sinun teurasuhreistasi sinua nuhtele, ja sinun polttouhrisi ovat aina minun edessäni.
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
En minä ota härkiä sinun talostasi enkä kauriita sinun tarhoistasi.
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
Sillä minun ovat kaikki metsän eläimet ja tuhansien vuorten karjat.
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
Minä tunnen kaikki vuorten linnut, ja kaikki, mikä kedolla liikkuu, on minun edessäni.
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
Jos minä isoaisin, en minä sitä sinulle sanoisi; sillä minun on maanpiiri ja kaikki, mitä siinä on.
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
Minäkö söisin härkien lihaa tai joisin kauristen verta?
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
Uhraa Jumalalle kiitos ja täytä lupauksesi Korkeimmalle.
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
Ja avuksesi huuda minua hädän päivänä, niin minä tahdon auttaa sinua, ja sinun pitää kunnioittaman minua."
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
Mutta jumalattomalle Jumala sanoo: "Mikä sinä olet puhumaan minun käskyistäni ja ottamaan minun liittoni suuhusi?
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
Sinä, joka vihaat kuritusta ja heität minun sanani selkäsi taakse!
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
Jos sinä näet varkaan, niin sinä mielistyt häneen, ja sinä pidät yhtä avionrikkojain kanssa.
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
Sinä päästät suusi puhumaan pahaa, ja sinun kielesi punoo petosta.
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
Sinä istut ja puhut veljeäsi vastaan, sinä panettelet äitisi poikaa.
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
Näitä sinä teet, ja minäkö olisin vaiti? Luuletko, että minä olen sinun kaltaisesi? Minä nuhtelen sinua ja asetan nämä sinun silmäisi eteen.
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
Ymmärtäkää tämä te, jotka Jumalan unhotatte, etten minä raatelisi, eikä olisi pelastajaa.
23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
Joka kiitosta uhraa, se kunnioittaa minua; joka ottaa tiestänsä vaarin, sen minä annan nähdä Jumalan autuuden."
