Псалми 40

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Непохитно наді́юсь на Господа, і Він прихилився до мене, і блага́ння моє Він почув.

For the Chief Musician. A Psalm of David. I waited patiently for the LORD; and he inclined unto me, and heard my cry.

2 Витяг мене Він із згу́бної ями, із багна́ болоти́стого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої сто́пи,

He brought me up also out of an horrible pit, out of the miry clay; and he set my feet upon a rock, and established my goings.

3 і дав пісню нову́ в мої уста, для нашого Бога хвалу́, — нехай бачать багато-хто й по́страх хай мають, і хай вони мають надію на Господа!

And he hath put a new song in my mouth, even praise unto our God: many shall see it, and fear, and shall trust in the LORD.

4 Блаженна люди́на, що Бога вчинила своєю тверди́нею, і не зверта́лась до пи́шних та тих, що вони до неправди схиляються!

Blessed is the man that maketh the LORD his trust, and respecteth not the proud, nor such as turn aside to lies.

5 Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чу́да й думки Твої — тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численні́ше, щоб можна його розпові́сти.

Many, O LORD my God, are the wonderful works which thou hast done, and thy thoughts which are to us-ward: they cannot be set in order unto thee; if I would declare and speak of them, they are more than can be numbered.

6 Жертви й прино́шення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопа́лення й жертви покутної Ти не жадав.

Sacrifice and offering thou hast no delight in; mine ears hast thou opened: burnt offering and sin offering hast thou not required.

7 Тоді я сказав: „Ось я прийшов із зво́єм книжки, про мене написаної“.

Then said I, Lo, I am come; in the roll of the book it is written of me:

8 Твою волю чини́ти, мій Боже, я хо́чу, і Зако́н Твій — у мене в се́рці.

I delight to do thy will, O my God; yea, thy law is within my heart.

9 Я проповідував правду в великому зборі, — ото, своїх уст не ув'я́знюю я, Господи, знаєш Ти, —

I have published righteousness in the great congregation; lo, I will not refrain my lips, O LORD, thou knowest.

10 справедливість Твою не ховав я в сере́дині серця свого, про вірність Твою та спасі́ння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібра́нні.

I have not hid thy righteousness within my heart; I have declared thy faithfulness and thy salvation: I have not concealed thy lovingkindness and thy truth from the great congregation.

11 Тому, Господи, не ув'язни́ милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай за́вжди мене стережу́ть,

Withhold not thou thy tender mercies from me, O LORD: let thy lovingkindness and thy truth continually preserve me.

12 бо нещастя без ліку мене оточи́ли, беззако́ння мої досягли́ вже мене, так що й бачити не мо́жу, — вони численнішими стали за воло́сся на моїй голові, і серце моє опустило мене.

For innumerable evils have compassed me about, mine iniquities have overtaken me, so that I am not able to look up; they are more than the hairs of mine head, and my heart hath failed me.

13 Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені, —

Be pleased, O LORD, to deliver me: make haste to help me, O LORD.

14 нехай посоро́млені будуть, і хай зга́ньблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопи́ти її! Нехай подадуться назад, і нехай посоро́млені бу́дуть, хто бажає для мене лихого!

Let them be ashamed and confounded together that seek after my soul to destroy it: let them be turned backward and brought to dishonour that delight in my hurt.

15 Бодай скам'яні́ли від со́рому ті, хто говорить до мене: „Ага! Ага!“

Let them be desolate by reason of their shame that say unto me, Aha, Aha.

16 Нехай ті́шаться та веселя́ться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасі́ння Твоє, нехай за́вжди говорять: „Хай буде великий Госпо́дь!“

Let all those that seek thee rejoice and be glad in thee: let such as love thy salvation say continually, The LORD be magnified.

17 А я вбогий та бідний, — за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборо́нець — то Ти, Боже мій, — не спізня́йся!

But I am poor and needy; [yet] the Lord thinketh upon me: thou art my help and my deliverer; make no tarrying, O my God.