Псалми 37
1 Давидів.
David kah Thaehuet rhoek dongah sai boel lamtah dumlai aka saii taengah thatlai boeh.
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
Amih te sulr ham bangla pahoi a ah uh vetih bael hing bangla hoo ni.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
BOEIPA dongah aka pangtung tih a then aka saii khohmuen ah kho a sa tah uepomnah neh a luem sak.
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
BOEIPA dongah pangdok lamtah na lungbuei kah a huithuinah te nang ham m'paek bitni.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Na longpuei te BOEIPA taengah hal lamtah amah dongah pangtung lah. Te vaengah amah loh a saii bitni.
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
Te dongah na duengnah te khosae bangla, na tiktamnah khaw khothun bangla sae sak.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
BOEIPA taengah duem om lamtah amah te rhingoel lah. Tangkhuepnah aka saii hlang loh a longpuei a thaihtak sak vaengah sai boeh.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
Thintoek te rhael, na sue khaw hnoo lamtah sai boeh. Thintoek he thaehuet bueng lam ni a pawk.
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
Thaehuet rhoek te moeng uh vetih a BOEIPA aka lamtawn rhoek loh khohmuen a pang uh ni.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
Tedae kolkalh ah om vetih halang te om mahpawh. A hmuen ham khaw na yakming pah suidae amah om hae mahpawh.
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
Tedae kodo rhoek tah khohmuen a pang uh vetih ngaimongnah cungkuem dongah ngailaem uh ni.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
Halang loh hlang dueng te a mangtaeng tih a taengah a no a tah thil.
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
A khohnin halo te a hmuh dongah anih te Boeipa loh a nueih thil.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
Halang rhoek loh cunghang a yueh uh tih mangdaeng cungku sak ham neh a thuem longpuei kah khodaeng ngawn ham lii a phuk uh.
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
Tedae amih kah cunghang loh amamih kah lungbuei te a hun pah vetih a liva khaw tlawt ni.
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
Aka dueng kah a yol a khueh te halang kah muep a tawn lakah then.
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
Halang rhoek kah a ban te khaem vetih hlang dueng te BOEIPA loh a talong ni.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
Cuemthuek rhoek kah khohnin te BOEIPA loh a ming pah dongah, a rho khaw kumhal duela om ni.
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
Yoethaenah tue vaengah yak uh pawt vetih lamlum tue vaengah hah uh ni.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
Tedae halang rhoek te milh uh vetih BOEIPA kah thunkha thunhling te rhamtlim paithen bangla hmata ni. Hmaikhu bangla khumpael ni.
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
Halang loh a pu vaengah thuung pawt dae hlang dueng long tah a rhen tih a paek.
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
Amah kah yoethen a paek rhoek loh khohmuen a pang uh tih a tap rhoek te moeng uh ni.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
BOEIPA loh hlang kah khokan a cikngae sak tih a longpuei khaw a ngaih pah.
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
BOEIPA loh a kut a talong pah dongah, cungku cakhaw hlah mahpawh.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
Camoe la ka om tih ka patong coeng dae hlang dueng a hnoo dongah a tiingan loh buh a bih te ka hmuh noek moenih.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
Hnin takuem a moeihoeih tih cang pu a hlah dongah a tiingan kah yoethennah la poeh.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
A thae te nong tak lamtah a then saii lah. Te daengah ni kumhal duela kho na sak eh.
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
BOEIPA loh tiktamnah a ngaih dongah a hlangcim rhoek a hnoo mueh la kumhal due a ngaithuen. Tedae halang kah tiingan te a khoe.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
Hlang dueng loh khohmuen a pang vetih a khuiah yoeyah la kho a sak ni.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
Hlang dueng kah a ka loh cueihnah a thuep tih a lai loh tiktamnah a thui.
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
A Pathen kah olkhueng loh a lungbuei ah hing tih a khokan khaw paloe pawh.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
Halang loh hlang dueng te a tawt tih ngawn ham a tlap.
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
BOEIPA loh hlang dueng te halang kut ah hnoo pawt vetih laitloek vaengah anih te boe sak mahpawh.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
BOEIPA te lamtawn lamtah a long te vai. Te vaengah khohmuen pang sak ham nang n'pomsang vetih halang rhoek a phae te na hmuh ni.
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
Halang hlanghaeng ka hmuh vaengah thinghing mupoe bangla daih.
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
Tedae a khumpael vanneh anih te vik om voelpawh. Anih te ka tlap van dae ka hmu voelpawh.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
Ngaimong hlang ham khohmai a om pueng dongah a cuemthuek ke dawn lamtah a thuem ke hmu lah.
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
Tedae boekoek rhoek te mitmoeng uh vetih halang rhoek kah hmailong khaw boeih a khat ni.
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
Te dongah hlang dueng rhoek kah loeihnah he BOEIPA taengkah la om tih citcai tue vaengah amih ham lunghim la om.
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
Te dongah BOEIPA loh amih te a bom tih a hlawt. BOEIPA ah a ying uh dongah halang kut lamkah amih te a hlawt tih a khang.
