Псалми 34
1 Давидів, коли він удавав був причи́нного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх!
Von David, als er sich vor Abimelech wahnsinnig stellte, / so daß dieser ihn von sich trieb und er wegging.
2 Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться!
Allzeit will ich Jahwe preisen, / Sein Lob sei stets in meinem Mund.
3 Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом!
Bei Jahwe soll mein Herz sich rühmen, / Daß Dulder es hören und sich freun.
4 Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив.
Groß achtet mit mir Jahwe, / Laßt uns zusammen seinen Namen erhöhn!
5 Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя!
Dringend suchte ich Jahwe, er gab mir Antwort: / Aus all meinen Ängsten befreite er mich.
6 Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.
Hell leuchtet das Aug, wenn man auf ihn blickt, / Und das Antlitz wird nicht erblassen.
7 Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх.
Solch ein Dulder ist hier: der rief — / da erhörte ihn Jahwe / Und half ihm aus all seinen Nöten.
8 Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́!
Ganz nah ist Jahwes Engel den Frommen allen / Und reißt sie aus jeder Gefahr.
9 Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
Tastet und seht: wie gütig ist Jahwe! / Heil dem Manne, der zu ihm flieht!
10 Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́.
Jahwe fürchtet, ihr Heiligen sein! / Denn die ihn fürchten, die trifft kein Mangel.
11 Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!
Karg leben und hungern wohl junge Leun; / Die aber Jahwe suchen, entbehren kein Gut.
12 Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́?
Liebe Kinder, kommet, höret mir zu! / Jahwe zu fürchten, will ich euch lehren.
13 Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу.
Möchtest du haben langdauerndes Leben, / Zahlreiche Tage, um Glück zu schaun?
14 Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
Nun, dann bewahr deine Zunge vor Bösem / Und deine Lippen vor falschem Wort.
15 Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк,
Sei fern vom Bösen und tue das Gute, / Suche Frieden und jage ihm nach!
16 Господнє лице — на злочинців, щоб ви́нищити їхню пам'ять з землі.
Auf Gerechte schauen die Augen Jahwes, / Und seine Ohren hören ihr Schrein.
17 Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх.
Pein bringt den Frevlern der Zornblick Jahwes: / Von der Erde vertilget er ihr Gedächtnis.
18 Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.
Zagend schreien die Frommen, und Jahwe hört: / Aus all ihren Leiden rettet er sie.
19 Багато лихого для праведного, та його визволя́є Господь з них усіх:
Kommt Jahwe denen nicht nah, / die zerbrochenen Herzens sind? / Und allen hilft er, deren Geist zerschlagen ist.
20 Він пильнує всі кості його, — із них жо́дна не зламається!
Reichlich muß der Gerechte leiden, / Aber aus allem befreit ihn Jahwe.
21 Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто нена́видить праведного.
Schützend bewahrt er all seine Gebeine, / Daß ihrer nicht eins zerbrochen wird.
22 Господь ви́зволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
Töten wird den Frevler das Unheil, / Büßen müssen die Hasser des Frommen. Jahwe erlöst seiner Knechte Seele, / Und schuldlos bleiben, die zu ihm flehn.
