Псалми 129

1 Пісня проча́н.

A song of ascents. “Often since my youth they have attacked me,” let Israel say.

2 Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

“Often since my youth they have attacked me, yet they have not defeated me.

3 Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

The plowers plowed on my back; they made their furrows long.

4 та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

Yahweh is righteous; he has cut the ropes of the wicked.”

5 Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

May they all be put to shame and turned back, those who hate Zion.

6 Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

May they be like the grass on the housetops that withers before it grows up,

7 що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

that cannot fill the reaper's hand or the chest of the one who binds bundles of grain together.

8 і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“

May those who pass by not say, “May the blessing of Yahweh be on you; we bless you in the name of Yahweh.”