< Псалми 120 >

1 Пісня проча́н.
Canticum graduum. Ad Dominum cum tribularer clamavi: et exaudivit me.
2 Господи, ви́зволь же душу мою від губи́ неправди́вої, від язика́ зрадли́вого!
Domine libera animam meam a labiis iniquis, et a lingua dolosa.
3 Що́ Тобі дасть, або що́ для Тебе дода́сть лукавий язик? —
Quid detur tibi, aut quid apponatur tibi ad linguam dolosam?
4 Заго́стрені стрі́ли поту́жного із ялівце́вим вугі́ллям!
Sagittae potentis acutae, cum carbonibus desolatoriis.
5 Горе мені, що заме́шкую в Ме́шеху, що живу́ із шатра́ми Кеда́ру!
Heu mihi, quia incolatus meus prolongatus est: habitavi cum habitantibus Cedar:
6 Довго душа моя перебува́ла собі разом з тими, хто нена́видить мир:
multum incola fuit anima mea.
7 я — за мир, та коли говорю́, то вони — за війну́!
Cum his, qui oderunt pacem, eram pacificus: cum loquebar illis, impugnabant me gratis.

< Псалми 120 >