Псалми 109
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
TO THE OVERSEER. A PSALM OF DAVID. O God of my praise, do not be silent,
2 бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
For the mouth of wickedness, and the mouth of deceit, They have opened against me, They have spoken with me—A tongue of falsehood, and words of hatred!
3 І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
They have surrounded me about, And they fight me without cause.
4 обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
For my love they oppose me, and I—prayer!
5 вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
And they set against me evil for good, And hatred for my love.
6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
Appoint the wicked over him, And an adversary stands at his right hand.
7 Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
In his being judged, he goes forth wicked, And his prayer is for sin.
8 Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
His days are few, another takes his oversight,
9 Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
His sons are fatherless, and his wife a widow.
10 І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
And his sons wander continually, Indeed, they have begged, And have sought out of their dry places.
11 Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
An exactor lays a snare for all that he has, And strangers spoil his labor.
12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
He has none to extend kindness, Nor is there one showing favor to his orphans.
13 Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
His posterity is for cutting off, Their name is blotted out in another generation.
14 Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
The iniquity of his fathers Is remembered to YHWH, And the sin of his mother is not blotted out.
15 Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
They are continually before YHWH, And He cuts off their memorial from earth.
16 во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
Because that he has not remembered to do kindness, And pursues the poor man and needy, And the struck of heart—to slay,
17 Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
And he loves reviling, and it meets him, And he has not delighted in blessing, And it is far from him.
18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
And he puts on reviling as his robe, And it comes in as water into his midst, And as oil into his bones.
19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
It is to him as apparel—he covers himself, And he girds it on for a continual girdle.
20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
This [is] the wage of my accusers from YHWH, And of those speaking evil against my soul.
21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
And You, O Lord YHWH, Deal with me for Your Name’s sake, Because Your kindness [is] good, deliver me.
22 бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
For I [am] poor and needy, And my heart has been pierced in my midst.
23 Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
I have gone as a shadow when it is stretched out, I have been driven away as a locust.
24 Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
My knees have been feeble from fasting, And my flesh has failed of fatness.
25 і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
And I have been a reproach to them, They see me, they shake their head.
26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
Help me, O YHWH my God, Save me, according to Your kindness.
27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
And they know that this [is] Your hand, You, O YHWH, You have done it.
28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
They revile, and You bless, They have risen, and are ashamed, And Your servant rejoices.
29 Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
My accusers put on blushing, and are covered, Their shame [is] as an upper robe.
30 Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
I thank YHWH greatly with my mouth, And I praise Him in the midst of many,
31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
For He stands at the right hand of the needy, To save from those judging his soul.
