Псалми 105
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Pris HERREN, paakald hans Navn, gør hans Gerninger kendte blandt Folkeslag!
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Syng og spil til hans Pris, tal om alle hans Undere;
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
ros jer af hans hellige Navn, eders Hjerte glæde sig, I, som søger HERREN;
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
spørg efter HERREN og hans magt, søg bestandig hans Aasyn;
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
kom i Hu de Undere, han gjorde, hans Tegn og hans Munds Domme,
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
I, hans Tjener Abrahams Sæd, hans udvalgte, Jakobs Sønner!
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Han, HERREN, er vor Gud, hans Domme naar ud over Jorden;
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
han ihukommer for evigt sin Pagt, i tusind Slægter sit Tilsagn,
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
Pagten, han slutted med Abraham, Eden, han tilsvor Isak;
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
han holdt den i Hævd som Ret for Jakob, en evig Pagt for Israel,
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
idet han sagde: »Dig giver jeg Kana'ans Land som eders Arvelod.«
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Da de kun var en liden Hob, kun faa og fremmede der,
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
og vandrede fra Folk til Folk, fra et Rige til et andet,
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
tillod han ingen at volde dem Men, men tugted for deres Skyld Konger:
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
»Rør ikke mine Salvede, gør ikke mine Profeter ondt!«
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Hungersnød kaldte han frem over Landet, hver Brødets Støttestav brød han;
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
han sendte forud for dem en Mand, Josef solgtes som Træl;
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
de tvang hans Fødder med Lænker, han kom i Lænker af Jern,
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
indtil hans Ord blev opfyldt; ved HERRENS Ord stod han Prøven igennem.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Paa Kongens Bud blev han fri, Folkenes Hersker lod ham løs;
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
han tog ham til Herre for sit Hus, til Hersker over alt sit Gods;
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
han styred hans Øverster efter sin Vilje og viste hans Ældste til Rette.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Og Israel kom til Ægypten, Jakob boede som Gæst i Kamiternes Land.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Han lod sit Folk blive saare frugtbart og stærkere end dets Fjender;
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
han vendte deres Sind til Had mod sit Folk og til Træskhed imod sine Tjenere.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Da sendte han Moses, sin Tjener, og Aron, sin udvalgte Mand;
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
han gjorde sine Tegn i Ægypten og Undere i Kamiternes Land;
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
han sendte Mørke, saa blev det mørkt, men de ænsede ikke hans Ord;
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
han gjorde deres Vande til Blod og slog deres Fisk ihjel;
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
af Frøer vrimlede Landet, selv i Kongens Sale var de;
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
han talede, saa kom der Bremser og Myg i alt deres Land;
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
han sendte dem Hagl for Regn og luende Ild i Landet;
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
han slog baade Vinstok og Figen og splintrede Træerne i deres Land;
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
han talede, saa kom der Græshopper, Springere uden Tal,
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
de aad alt Græs i Landet, de aad deres Jords Afgrøde;
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
alt førstefødt i Landet slog han, Førstegrøden af al deres Kraft;
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
han førte dem ud med Sølv og Guld, ikke een i hans Stammer snubled;
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
Ægypterne glæded sig, da de drog bort, thi de var grebet af Rædsel for dem.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
Han bredte en Sky som Skjul og Ild til at lyse i Natten;
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
de krævede, han bragte Vagtler, med Himmelbrød mættede han dem;
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
han aabnede Klippen, og Vand strømmed ud, det løb som en Flod i Ørkenen.
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
Thi han kom sit hellige Ord i Hu til Abraham, sin Tjener;
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
han lod sit Folk drage ud med Fryd, sine udvalgte under Jubel;
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
han gav dem Folkenes Lande, de fik Folkeslags Gods i Eje.
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
Derfor skulde de holde hans Bud og efterkomme hans Love. Halleluja!
