Приповісті 6
1 Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
Filho meu, se ficaste por fiador do teu companheiro, se deste a tua mão ao estranho,
2 ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
Enredaste-te com as palavras da tua boca: prendeste-te com as palavras da tua boca.
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
Faze pois isto agora, filho meu, e livra-te, pois já caíste nas mãos do teu companheiro; vai, humilha-te, e aperta com o teu companheiro.
4 не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
Não dês sono aos teus olhos, nem adormecimento às tuas pálpebras.
5 рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
Livra-te como o corço da mão do passarinheiro.
6 Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Vai-te à formiga, ó preguiçoso: olha para os seus caminhos, e sê sábio.
7 нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
A qual, não tendo superior, nem oficial, nem dominador,
8 вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
Prepara no verão o seu pão: na sega ajunta o seu mantimento.
9 Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
Oh! preguiçoso, até quando ficarás deitado? quando te levantarás do teu sono?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Um pouco de sono, um pouco tosquenejando; um pouco encruzando as mãos, para estar deitado.
11 і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
Assim te sobrevirá a tua pobreza como o caminhante, e a tua necessidade como um homem armado.
12 Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
O homem de Belial, o homem vicioso, anda em perversidade de boca.
13 він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
Acena com os olhos, fala com os pés, ensina com os dedos.
14 в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
Perversidade há no seu coração, todo o tempo maquina mal: anda semeando contendas.
15 тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
Pelo que a sua destruição virá repentinamente: subitamente será quebrantado, sem que haja cura.
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
Estas seis coisas aborrece o Senhor, e sete a sua alma abomina:
17 очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
Olhos altivos, língua mentirosa, e mãos que derramam sangue inocente:
18 серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
O coração que maquina pensamentos viciosos; pés que se apressam a correr para o mal;
19 сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
A testemunha falsa que respira mentiras: e o que semeia contendas entre irmãos.
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
Filho meu, guarda o mandamento de teu pai, e não deixes a lei de tua mãe;
21 Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
Ata-os perpetuamente ao teu coração, e pendura-os ao teu pescoço.
22 Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Quando caminhares, te guiará; quando te deitares, te guardará; quando acordares, ela falará contigo.
23 Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
Porque o mandamento é uma lâmpada, e a lei uma luz: e as repreensões da correção são o caminho da vida
24 щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
Para te guardarem da má mulher, e das lisonjas da língua estranha.
25 Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
Não cobices no teu coração a sua formosura, nem te prendas com os seus olhos.
26 Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
Porque por causa de uma mulher prostituta se chega a pedir um bocado de pão; e a mulher dada a homens anda à caça da preciosa alma.
27 Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
Porventura tomará alguém fogo no seu seio, sem que os seus vestidos se queimem?
28 Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
Ou andará alguém sobre as brazas, sem que se queimem os seus pés?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
Assim será o que entrar à mulher do seu próximo: não ficará inocente todo aquele que a tocar.
30 Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
Não injuriam ao ladrão, quando furta, para saciar a sua alma, tendo fome;
31 та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
Mas, achado, pagará sete vezes tanto: dará toda a fazenda de sua casa.
32 Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
Porém o que adultera com uma mulher é falto de entendimento; destrói a sua alma, o que tal faz.
33 побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
Achará castigo e vilipêndio, e o seu opróbrio nunca se apagará.
34 бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
Porque ciúmes são furores do marido, e de maneira nenhuma perdoará no dia da vingança.
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
Nenhum resgate aceitará, nem consentirá, ainda que aumentes os presentes.
