< Приповісті 28 >
1 Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.
The impious flees, though no one pursues. But the just, like a confident lion, shall be without dread.
2 Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.
Because of the sins of the land, it has many princes. And because of the wisdom of a man, and the knowledge of those things that are said, the life of the leader shall be prolonged.
3 Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.
A poor man slandering the poor is like a violent rainstorm in advance of a famine.
4 Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.
Those who abandon the law praise the impious. Those who guard it are inflamed against him.
5 Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
Evil men do not intend judgment. But those who inquire after the Lord turn their souls toward all things.
6 Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.
Better is the pauper walking in his simplicity, than the rich walking in ways of depravity.
7 Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.
Whoever keeps the law is a wise son. But whoever feeds gluttons brings shame to his father.
8 Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.
Whoever piles up riches by usury and profit gathers them for him who will give freely to the poor.
9 Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.
Whoever turns away his ears from listening to the law: his prayer will be detestable.
10 Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.
Whoever deceives the just in a malicious way will fall into his own perdition. And the simple shall possess his goods.
11 Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.
The rich one seems wise to himself. But the poor one, being prudent, shall evaluate him.
12 Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.
In the exultation of the just, there is great glory. When the impious reign, men are brought to ruin.
13 Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
Whoever hides his crimes will not be guided. But whoever will have confessed and abandoned them shall overtake mercy.
14 Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.
Blessed is the man who is ever fearful. Yet truly, whoever is hardened in mind will fall into evil.
15 Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.
An impious leader over a poor people is like a roaring lion and a hungry bear.
16 Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.
A leader destitute of prudence will oppress many through false accusations. But whoever hates avarice shall prolong his days.
17 Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!
A man who slanders the blood of a life, even if he flees to the pit, no one will tolerate him.
18 Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.
Whoever walks simply shall be saved. Whoever is perverse in his steps will fall all at once.
19 Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.
Whoever works his land shall be satisfied with bread. But whoever pursues leisure will be filled with need.
20 Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.
A faithful man shall be greatly praised. But whoever rushes to become rich will not be innocent.
21 Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.
Whoever shows favoritism in judgment does not do well; even if it is for a morsel of bread, he forsakes the truth.
22 Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.
A man who hurries to become rich, and who envies others, does not know that destitution will overwhelm him.
23 Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.
Whoever corrects a man, afterward he shall find favor with him, more so than he who deceives him with a flattering tongue.
24 Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.
Whoever takes away anything from his father or mother, and who says, “This is not a sin,” is the associate of a murderer.
25 Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.
Whoever boasts and enlarges himself stirs up conflicts. Yet truly, whoever trusts in the Lord will be healed.
26 Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.
Whoever trusts in his own heart is a fool. But whoever treads wisely, the same shall be saved.
27 Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.
Whoever gives to the poor shall not be in need. Whoever despises his petition will suffer scarcity.
28 Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні.
When the impious rise up, men will hide themselves. When they perish, the just shall be multiplied.