Приповісті 2

1 Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,

١ يَا ٱبْنِي، إِنْ قَبِلْتَ كَلَامِي وَخَبَّأْتَ وَصَايَايَ عِنْدَكَ،

2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,

٢ حَتَّى تُمِيلَ أُذْنَكَ إِلَى ٱلْحِكْمَةِ، وَتُعَطِّفَ قَلْبَكَ عَلَى ٱلْفَهْمِ،

3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,

٣ إِنْ دَعَوْتَ ٱلْمَعْرِفَةَ، وَرَفَعْتَ صَوْتَكَ إِلَى ٱلْفَهْمِ،

4 якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —

٤ إِنْ طَلَبْتَهَا كَٱلْفِضَّةِ، وَبَحَثْتَ عَنْهَا كَٱلْكُنُوزِ،

5 тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —

٥ فَحِينَئِذٍ تَفْهَمُ مَخَافَةَ ٱلرَّبِّ، وَتَجِدُ مَعْرِفَةَ ٱللهِ.

6 бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!

٦ لِأَنَّ ٱلرَّبَّ يُعْطِي حِكْمَةً. مِنْ فَمِهِ ٱلْمَعْرِفَةُ وَٱلْفَهْمُ.

7 Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,

٧ يَذْخَرُ مَعُونَةً لِلْمُسْتَقِيمِينَ. هُوَ مِجَنٌّ لِلسَّالِكِينَ بِٱلْكَمَالِ،

8 щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!

٨ لِنَصْرِ مَسَالِكِ ٱلْحَقِّ وَحِفْظِ طَرِيقِ أَتْقِيَائِهِ.

9 Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра,

٩ حِينَئِذٍ تَفْهَمُ ٱلْعَدْلَ وَٱلْحَقَّ وَٱلِٱسْتِقَامَةَ، كُلَّ سَبِيلٍ صَالِحٍ.

10 бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!

١٠ إِذَا دَخَلَتِ ٱلْحِكْمَةُ قَلْبَكَ، وَلَذَّتِ ٱلْمَعْرِفَةُ لِنَفْسِكَ،

11 розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,

١١ فَٱلْعَقْلُ يَحْفَظُكَ، وَٱلْفَهْمُ يَنْصُرُكَ،

12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,

١٢ لِإِنْقَاذِكَ مِنْ طَرِيقِ ٱلشِّرِّيرِ، وَمِنَ ٱلْإِنْسَانِ ٱلْمُتَكَلِّمِ بِٱلْأَكَاذِيبِ،

13 від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,

١٣ ٱلتَّارِكِينَ سُبُلَ ٱلِٱسْتِقَامَةِ لِلسُّلُوكِ فِي مَسَالِكِ ٱلظُّلْمَةِ،

14 що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,

١٤ ٱلْفَرِحِينَ بِفَعْلِ ٱلسُّوءِ، ٱلْمُبْتَهِجِينَ بِأَكَاذِيبِ ٱلشَّرِّ،

15 що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —

١٥ ٱلَّذِينَ طُرُقُهُمْ مُعْوَجَّةٌ، وَهُمْ مُلْتَوُونَ فِي سُبُلِهِمْ.

16 щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,

١٦ لِإِنْقَاذِكَ مِنَ ٱلْمَرْأَةِ ٱلْأَجْنَبِيَّةِ، مِنَ ٱلْغَرِيبَةِ ٱلْمُتَمَلِّقَةِ بِكَلَامِهَا،

17 що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —

١٧ ٱلتَّارِكَةِ أَلِيفَ صِبَاهَا، وَٱلنَّاسِيَةِ عَهْدَ إِلَهِهَا.

18 вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,

١٨ لِأَنَّ بَيْتَهَا يَسُوخُ إِلَى ٱلْمَوْتِ، وَسُبُلُهَا إِلَى ٱلْأَخِيلَةِ.

19 ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —

١٩ كُلُّ مَنْ دَخَلَ إِلَيْهَا لَا يَؤُوبُ، وَلَا يَبْلُغُونَ سُبُلَ ٱلْحَيَاةِ.

20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!

٢٠ حَتَّى تَسْلُكَ فِي طَرِيقِ ٱلصَّالِحِينَ وَتَحْفَظَ سُبُلَ ٱلصِّدِّيقِينَ.

21 Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній,

٢١ لِأَنَّ ٱلْمُسْتَقِيمِينَ يَسْكُنُونَ ٱلْأَرْضَ، وَٱلْكَامِلِينَ يَبْقَوْنَ فِيهَا.

22 а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні!

٢٢ أَمَّا ٱلْأَشْرَارُ فَيَنْقَرِضُونَ مِنَ ٱلْأَرْضِ، وَٱلْغَادِرُونَ يُسْتَأْصَلُونَ مِنْهَا.