Приповісті 13
1 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
L’Enfant sage suit la morale de son père; mais le libertin n’écoute aucun reproche.
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
L’Homme doit à l’usage de la parole le bien dont il jouit; les gens violents ne rêvent que violence.
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
Mettre un frein à sa bouche, c’est sauvegarder sa personne; ouvrir largement ses lèvres, c’est préparer sa ruine.
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
Le paresseux a l’âme remplie de désirs et n’arrive à rien; l’âme des gens actifs nage dans l’abondance.
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
Le juste hait tout ce qui est mensonge; le méchant prodigue avanies et affronts.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
La vertu protège celui qui marche intègre la méchanceté perd les malfaiteurs.
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
Tel fait le riche et n’a rien, tel fait le pauvre et possède une grande fortune.
8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
La richesse peut servir à l’homme à racheter sa vie, mais le pauvre est inaccessible à la menace.
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
La lumière des justes répand une joyeuse clarté; la lampe des méchants est fumeuse.
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
Rien de tel que l’arrogance pour engendrer des querelles; la sagesse est avec ceux qui se laissent conseiller.
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
La richesse venue comme par un souffle va en diminuant; qui amasse poignée par poignée la voit s’augmenter.
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
Une espérance qui traîne en longueur est un crève-cœur; un désir satisfait est un arbre de vie.
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
Qui dédaigne un ordre en éprouve du dommage; qui respecte un commandement en est récompensé.
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
L’Enseignement du sage est une source de vie: il éloigne des pièges de la mort.
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
Un esprit bienveillant procure la sympathie; mais la voie des perfides est invariablement stérile.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
Tout homme avisé agit avec réflexion; le sot donne libre cours à sa folie.
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
Un mandataire pervers tombe dans le malheur, le messager consciencieux est un bienfait.
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
Qui abandonne la morale ne rencontre que misère et honte; qui tient compte des remontrances est honoré.
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
Un désir qui se réalise est une joie pour l’âme; s’abstenir du mal fait horreur aux sots.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
Frayer avec les sages, c’est devenir sage; fréquenter les sots, c’est devenir mauvais.
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
Le mal poursuit les pécheurs; le bien est la récompense des justes.
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
L’Homme de bien transmet son héritage aux enfants de ses enfants, mais la richesse du pécheur est réservée au juste.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
Le champ bien cultivé du pauvre donne des vivres abondants; il en est qui se perdent par l’absence de toute règle.
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
Ménager les coups de verge, c’est haïr son enfant; mais avoir soin de le corriger, c’est l’aimer.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
Le juste mange pour apaiser sa faim; mais le ventre des méchants n’en a jamais assez.
