Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
Proverbi di Salomone, figlio di Davide, re d'Israele,
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
per conoscere la sapienza e la disciplina, per capire i detti profondi,
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
per acquistare un'istruzione illuminata, equità, giustizia e rettitudine,
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
per dare agli inesperti l'accortezza, ai giovani conoscenza e riflessione.
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
Ascolti il saggio e aumenterà il sapere, e l'uomo accorto acquisterà il dono del consiglio,
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
per comprendere proverbi e allegorie, le massime dei saggi e i loro enigmi.
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
Il timore del Signore è il principio della scienza; gli stolti disprezzano la sapienza e l'istruzione.
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
Ascolta, figlio mio, l'istruzione di tuo padre e non disprezzare l'insegnamento di tua madre,
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
perché saranno una corona graziosa sul tuo capo e monili per il tuo collo.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
Figlio mio, se i peccatori ti vogliono traviare, non acconsentire!
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
Se ti dicono: «Vieni con noi, complottiamo per spargere sangue, insidiamo impunemente l'innocente,
inghiottiamoli vivi come gli inferi, interi, come coloro che scendon nella fossa; (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
troveremo ogni specie di beni preziosi, riempiremo di bottino le nostre case;
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
tu getterai la sorte insieme con noi, una sola borsa avremo in comune»,
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
figlio mio, non andare per la loro strada, tieni lontano il piede dai loro sentieri!
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
I loro passi infatti corrono verso il male e si affrettano a spargere il sangue.
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
Invano si tende la rete sotto gli occhi degli uccelli.
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
Ma costoro complottano contro il proprio sangue, pongono agguati contro se stessi.
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
Tale è la fine di chi si dà alla rapina; la cupidigia toglie di mezzo colui che ne è dominato.
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
La Sapienza grida per le strade nelle piazze fa udire la voce;
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
dall'alto delle mura essa chiama, pronunzia i suoi detti alle porte della città:
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
«Fino a quando, o inesperti, amerete l'inesperienza e i beffardi si compiaceranno delle loro beffe e gli sciocchi avranno in odio la scienza?
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
Volgetevi alle mie esortazioni: ecco, io effonderò il mio spirito su di voi e vi manifesterò le mie parole.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
Poiché vi ho chiamato e avete rifiutato, ho steso la mano e nessuno ci ha fatto attenzione;
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
avete trascurato ogni mio consiglio e la mia esortazione non avete accolto;
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
anch'io riderò delle vostre sventure, mi farò beffe quando su di voi verrà la paura,
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
quando come una tempesta vi piomberà addosso il terrore, quando la disgrazia vi raggiungerà come un uragano, quando vi colpirà l'angoscia e la tribolazione.
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
Allora mi invocheranno, ma io non risponderò, mi cercheranno, ma non mi troveranno.
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
Poiché hanno odiato la sapienza e non hanno amato il timore del Signore;
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
non hanno accettato il mio consiglio e hanno disprezzato tutte le mie esortazioni;
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
mangeranno il frutto della loro condotta e si sazieranno dei risultati delle loro decisioni.
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
Sì, lo sbandamento degli inesperti li ucciderà e la spensieratezza degli sciocchi li farà perire;
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
ma chi ascolta me vivrà tranquillo e sicuro dal timore del male».
