< Від Матвія 26 >
1 І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
Imatungo u Yesu naumaile kutambula inkani yehi niyanso, akaaela eamanyisigwa akwe,
2 „Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.
“Mulengile kina baada amahiku abeele kuutula nesikukuu, nung'wana wang'wa Adamu ukupumigwa kuite wasulubiwe.”
3 Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,
Baadaye eakulu amakuhani neanyampala neantu aeatankanile palung'wi pakate pamakao ang'wa kuhani numukulu, naewitangwa Kayafa.
4 і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.
Kwa palung'wi ekupanga enjama akumuamba u Yesu kwa unkunku nukumubulaga.
5 І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.
Kunsoko aalungile, “Ileke kutula matungo asikukuu, kuite ilekekuleta eghasia pakatekate aantu.”
6 Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,
Imatungo u Yesu naukole ku Bethania munyumba ang'wa Simoni umukoma,
7 підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
naukole ukionyesha pameza, musungu ung'wi aewezile kitalakwe aukenkile mukebe nuwa alabasta naekete imakukuta naake ethama nkulu, na aeumahunuie migulya mitwe lakwe.
8 Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?
Lakini eamanyisigwa akwe naaine ikani eleite, aabepewa nukulunga, “Kunsokoke easala eyeite?
9 Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.
Ayaite ahumekile aguligwe kukeasi kekolo nukupegwa eaula.”
10 Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
Lakini u Yesu kunsoko aaulengile eleite, wekaaela. “Kuneke mukumusumbula umusungu uyuite? Witumile kentu kezakung'wane.
11 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
Eaula mukete mahiku ehi, lakini shangamukutula mukole nunene mahiku ehi.
12 Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.
Kunsoko nauhunue imakuta mitwe lane aya migulya wa mwele wane, aewitumile ite kunsoko ukuekwa kung'wane.
13 Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“
Kutai kumuela, pehi ulukani ulu nulekatambulwa pakate aunkumbigulu wehi, eketendo nukitumile umusungu uyuite, hange kekutambulwa kunsoko akumbukumbu.”
14 Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
Kuite ung'wiao nua awa nekumi nambele, naewitangwa Yuda Iskariote, akenda kwa akulu amakuhani,
15 і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“І вони йому виплатили тридцять срібняків.
nukulunga “Mukumpa ntuni anganumusaliti?” Akamupimela u Yuda ipande thelathini niyampia.
16 І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.
Hange imatungo yayo wekaduma enafasi akumusaliti.
17 А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?
Hata uluhiku lang'wando nuamekate neshanga eekewe igae, eamanyisigwa akwe aeendile kung'wa Yesu nukulunga, Pe nutakile kukuandaelye ulye indya ya Pasaka?”
18 А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.
Wekaaela, Longoli kumujini kumuntu fulani namueli, Ung'walimu ukulunga, “Ematungo ane ahumbeela kumetimelya epasaka palung'wi neamanyisigwa ane, pakate panyumbako.”
19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.
Emanyisigwa akituma anga u Yesu naualageye, na andae indya ya Pasaka.
20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
Naeipikile mpende, aewikie kulya indya palung'wi neamanyigwa kumi nambeele.
21 І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.
Naakulya indya, wikalunga, “Etai kumuela ung'wi anyu ukunisaliti.”
22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“
Ekapyenenkela kule, kila ung'wiao akandya kumukolya, “Ite shanganene Mukulu?”
23 А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
Akaasukilya, “Uyu nukutala umukono wakwe palung'wi nunene mukate mibakuli yuyo ukunisaliti.
24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“
Ung'wana wang'wa Adamu ukuhega, anga naeyandekilwe. Lakini isateko lakwe umuntu nuekamusaliti ung'wana wang'wa Adamu! Azetula tazu kumuntu nuanso angae waleke kutugwa.”
25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“Відказав Він йому: „Ти сказав“.
U Yuda, nae uzemusaliti wikalunga, ite nene Labi? U Yesu wekamuila, “Ukutambula ulukani nulanso uewe.”
26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.
Naatuile ukulya indya, u Yesu wikauhola umukate, akaukembeta, nukuega. Wikaapa eamanyisigwa akwe nukulunga, “Holi, mulye. Uwu wuwu mweele waane.”
27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,
Wekahola ekekombe nukukembeta, akaapa nukulunga, “Wing'wi mehi kuekeite.
28 бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!
Kunsoko uyu sakami wane nuilago lane, nekuhunulwa kwa ehi kumusamaha waanyamendu.
29 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.
Lakini kumuela, shangakung'wa hange inkali yamezabibu uwaie, hadi uluhiku ulo nenzeng'wa nepya palung'wi nunyenye pakate autemi wang'wa Tata ane.”
30 А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.
Nakondilye kemba uwembo, ekapuma ekalongola kumulema wa Mizeituni.
31 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.
Hange u Yesu wikaaela, “Utiku wuwu mehi mukukumpa kunso ane, kunsoko yandekilwe, kumukua umudemi wikundi lankolo ninyenso ikusambaela.
32 По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
Lakini baada akuiuka kung'wane, kumutongela kulongola ku Galilaya.”
33 А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.
Lakini u Petelo wikamuila, “Hata anga ehi akuhite kunsoko amakani nakuhanga, nakuupata, unene shanga kuhita.
34 Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
U Yesu wikamusukelya, “Etai kuela, utiku wuwu kabla ujogoo wakunkule, ukunihita nkua itaatu.”
35 Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“Так сказали й усі учні.
U Petelo wikamuela, “hata kina impasile kusha nuewe, singa kuuhita.” Neamanyisigwa neangeza ehi ekalunga uu, uu.
36 Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.
Baadaye u Yesu wikalongola neenso pang'wenso niitangwa Gethsemane nawikaaela eamanyisigwa akwe, “Ikie hapa ematungo neninzu uko kulompa.”
37 І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.
Akamuhola u Petelo neana abeele neang'wa Zebedayo na wikandya kupyenenkela nukusononeka.
38 Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.
Hange wikaaela, “Enkolone ekete kenyauwai kekulu kule ata ekeasi kakusha. Sagi hapa mukeshe palung'wi nunene.”
39 І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.
Wekalongola kuntongela inino, wikagwa kifudifudi, nukulompa. Wikalunga, “Tata ane, peza iwezekanile, ekekombe ekeite kenkwepe. Iteke kutula anga nentakile unene, hange kina nutakile uewe.”
40 І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?
Akaahanga eamanyisigwa wekaahanga alala tulo, kunso emiho aemalito.
41 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.
Keshi nukulompa kunso mulekekingila mumagemo. Inkolo akole radhi, lakini umweele udhaifu.
42 Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“
Akalongola yakwe nkua akabeele nukulompa, akalunga, “Tata ane kina ulukani ulu shangaiwezekanile kulekwepa lazima nukeng'we ekekombe ekeite, emapenzi ako atimele.”
43 І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.
Wekasuka hange wikahanga alala tulo, kunsoko emiho ao ae malito.
44 І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.
Kuite wikaaleka hange wekalongola yakwe. Akalompa enkua akatuatu inkani zizo zizo.
45 Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.
Baadaye u Yesu wekaahanga eamanyisigwa akwe nukuaela, “Kele mukie ne nukusupya? Gozi ematungo ahumbeela, nung'wana wang'wa Adamu ukusalitiwa mumekono aanyamelandu.
46 Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“
Uki kuhege. Gozi uyuite nung'wenso nukunsaliti wahugela.”
47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.
Ematungo naukele ukuligitya, u Yuda ung'wi wa awa nenkumi na mbeele, akapika. Lulili lukulu lukapika palung'wi nung'wenso anga lepumele kwa akulu amakuhani neanyampala neantu. Ae azile nimpanga niidunkuli.
48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.
Hange umuntu naeudee kumusaliti u Yesu auapee eshala, akalunga, “Uyu nenekamulungela, ng'wenso muambi.”
49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“І поцілував Його.
Imatungo yayo wekiza kung'wa Yesu nukulunga, “Na wikamulungela.
50 Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.
U Yesu wikamuila, “Muhumba meane itume ele nelekutile uu akeza, nukumugoolela emekono u Yesu, nukumuamba.
51 А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.
Goza, muntu ung'wi naukole palung'wi nu Yesu, wikagoola umukono wakwe, wikahopola upanga wakwe, na wikamukua umitumi wang'wa kuhani numukulu, nukumuamba ukutwe wakwe.
52 Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.
Uu Yesu wikamuila, susha upanga wako pana aza uhoe, kunsoko ehi neetumila upanga akuangamizigwa kwa upanga.
53 Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?
Ite mulungile shanganihumilene kumitanga u Tata ane, nung'wenso ukuntumela emajeshi zaidi akumi na mbeele na amalaeka?
54 Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“
Lakini ite emaandiko awazekanile kutimeligwa, kuite uu ipasilwe kupumila?
55 Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.
Imatungo yayo u Yesu wikauela umilundo, “Ite mezile nemapanga neidunkuli kumamba kina uyu nuehegelanya? Kila imahiku aenikie mihekalu nukumumanyisa nashangaemumambile!
56 Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.
Lakini ayaite ehe itumilwe ite emaandiko anyakedagu atimile. “Uu emanyisigwa akwe ekamuleka nukumanka.
57 А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
Awa naamuambile u Yesu akamutala kung'wa Kayafa, u Kuhani nu mukulu pang'wanso eaandeki neanyampala aeilingie palung'wi.
58 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.
Kuite u Petelo aiumutyatile kunyuma kukuli kupikila mu itando nilang'wa Kuhani u Mukulu. Ai wingie mukate nukikie palung'wi nienso wihenga mukikapumila.
59 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
Kuite eakulu amakuhani nebalaza lehi aeakuduma ushahidi wauteele dhidi ang'wa Yesu kunsoko ahume kumubulaga.
60 і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
Kuite apumie amashaidi eedu, lakini shanga ekalija anga lukani lehi. Lakini baadaye eamashahidi abeele ekapumila pantongela.
61 і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.
nu kulunga, “Umuntu uyu aulungile, “Mbezile kuunanga ihekalu lang'wi Tunda nukulezenga kwa mahiku atatu.”
62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“
Ukuhani numukulu akimeka wikamukolya, “Shanga uhumilene kusukilya?
63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“
Lakini u Yesu aewikie ukilagilye ihetwe. Ukuhani numukulu wikamuela, “Anga Itunda nuikie kuamulu ukuele, kang'wi uwe wi Kilisto ng'wana wa Itunda.
64 Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
U Yesu wikamusukilya, “Uwe utambue ulukani nulanso. Lakini kuela kupuma itungele nukendelea ukumuona ung'wana wang'wa Adamu wikie umukono wakulela nuukete ingulu na wikeza na malunde kigulu.”
65 Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!
Uu gwa u Kuhani nu Mukulu wekatamulanga eng'wenda akwe nukulunga, “Wakufulu! Ite, kutakile hange ushahidi wantuni? Goza, uu wimeka ukukufulu.
66 Як вам здається?“Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“
Ite mukusega ntuni? Ekamusukilya nukulunga, “Ugombigwe washe.”
67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,
Hange ekamutye emate muusu nukumukua enkunde, nukumukua emakopi kumekono ao,
68 і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“
nukulunga, “Wewe uewe Kilisto. Nyenyu nukukuile?
69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“
Ematungo nanso u Petelo aewikie kunzi pakate aukumbi numitumi nuakesungu wikamuhenga nukulunga, Newe ga aeukole palung'wi nu Yesu wa Galilaya.”
70 А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.
Lakini wekahita ntongeele ao ehi, wikalunga, singa nengile ekeite nemukutambula.”
71 А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“
Nae ulongoe kunzi amulango, umitumi mungiza nuakesungu wakamuona nukumuela naakole pang'wanso, “Umuntu uyu aliakoli nu Yesu wa Nazareti.”
72 І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“
Wikahita hange kwakulapa, “Unene shanga numumanyile umuntu uyuite.”
73 Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.
Ematungo makupe baadaye, awa naeimekile pakupe, ekameendela u Petelo nukulunga, “Kutai nuewe ga wiang'weao, kunsoko ata lafudhi ako ekuonyesha.”
74 Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“І заспівав півень хвилі тієї.
Uu wikanza kuapa emasateko, “Unene shanga numumanyile umuntu uyuite” kuite ujogoo wekakunkula.
75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.
U Petelo wekakumbuka inkani nauewe nu Yesu, “Kabla ujogoo wekakunkula wakunihita nkua itatu.”