Від Марка 14
1 За два ж дні була Пасха й Опрі́сноки. А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би пі́дступом взяти Його та забити.
Onkyeti dzinee oolesta ooli kwehlachayihi passover achati, kahchu otles atu chehyutli: kahchu taneghaotatyechi tyiyine adusklesne chu oonkhaghanatgha oolakehe naoonai nighatuhtyeli gha, kahchu kizuhelyu.
2 Вони говорили: „Та не в свято, щоб бува́ колотне́ча в наро́ді не сталась“.
Ahwole toowe ghati, Atu kwehlachayihi dzinee eli, atu tane inchiniootyelu.
3 Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Си́мона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, аляба́строву пляшечку маючи щирого на́рдового дуже ці́нного мира. І розбила вона аляба́строву пляшечку, і вилила миро на голову Йому!
Kahchu ali Bethany tih ma kwa oota Simon chusache ayahi, intyizon sata atsitsoo yuhchidesha tsege ayahi khluk tsye khaisis spikenard otsi o-ochi matahi natlon; kwa yataghataghiooh tsye khaisis yitii, kahchu yatsi kachi nayadinklit.
4 А дехто обу́рювались між собою й каза́ли: „На́що таке марнотра́тство на миро?
Kahchu tahkine atu keghaneli kooyindi ihe, kahchu toowe ghati, Yehoo gha tidi ghatsatyestka tidi khluk?
5 Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати“. І нарікали на неї.
Ayi ihe ataghachulekhai ootaihchi tghakooh keoneti ketyi sooniya satsoone ihe, kahchu tyetaisanaini ghachulelakhai Kwa atu tyeswa akiyehti.
6 Ісус же сказав: „Залиші́ть її! Чого при́крість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.
Kahchu Jesus toowe yehti, Atu machuwahti; yehoo gha machisootahtyihch? ootaihchi oochu saatyiinh.
7 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, — Мене ж не постійно ви маєте.
Ayi ihe inkaa eahline tyita-isanaini, kahchueoonetye akootahti o-ochi akooyaghaklehesi: ahwole suni atu inkaa naghaasli.
8 Що могла, те зробила вона: заздалегі́дь намасти́ла Моє тіло на по́хорон.
Koo hatiih machitelonh otsi: ootagha yuhchidesha yuhthlukke gha oochu nisachutyel gha.
9 Поправді кажу́ вам: де тільки ця Єва́нгелія проповідувана буде в ці́лому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що́ зробила вона!“
Kwa hli anaghaisii, ooli tsi otsi tidi otich oochu moohwochatih ate tike okehe, tidi chu atii moohwochutyehesi menachutihi gha.
10 Юда ж Іскаріо́тський, один із Дванадцятьо́х, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.
Kwa Judas Iscariot, ehlaiti keneti onketi matgha ihe, yinkhadesha taneghaotatyech tyiyi metihe, ooli oochadehyitli kyehodewoosh,
11 А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібнякі́в за те дати. І він став вишукувати, я́к би слушного ча́су їм видати Його.
Oohaditsuk chi, ohtye kyehanelilon, kahchu ootagha tsi akiyehtilon sooniya yaooleli. Oonkhanatghalon tyehakehe sookah nio-otsitigha chahte autigha.
12 А першого дня Опрі́сноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: „Куди хочеш, щоб пішли й приготува́ли ми Тобі пасху спожити?“
Kahchu hatseto dzinee otles atu chihyutli, kwa ooghazehai passover, yaotatichne toowe yehti, Tyecha koodinti nataghasootaoozani ate oonsitsi passover?
13 І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: „Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що не́стиме в гле́кові воду, — то йдіть за ним.
Kwa onkye tane yaotatichne yitai tyeha, toowehchu yehti, otsitahtyel nitc kwa otyiyi tsi, kwa matiti tagahazasi ehlaiti teze yaalu ehlaiti mehtukachatayehi taismanooh tu ihe: makehtahaz.
14 І там, куди він уві́йде, скажіть до госпо́даря дому: „Учитель питає: „Де кімна́та Моя, в якій Я споживу́ зо Своїми у́чнями пасху?“
Kahchu kwiyesitti, toowe ahti nito kwa kakaoodzutti, Wondi achune kwa ayiti o-ositsti passover mawotastihchne chu?
15 І він вам покаже велику го́рницю, ви́стелену та готову: там приготуйте для нас“.
Kahchu wahih naghotyesi ooncha tyinta ooli chelohchi soowachisunooh: Naghani gha iehti soowatahsun.
16 І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, — і зачали́ вони пасху готува́ти.
Kahchu yaotatichne yitaighatestyetl yuhchi chu ghatatyetl nito kwa otyiyi tah, kahchu woghiooh akooyehtiii: kahchu yatagha sooghihsun passover.
17 А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма́.
Kahchu kahkachi yuhchinooja keneti onketi matgha chu.
18 І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: „Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, „який споживає зо Мною“, видасть Мене́“.
Ghadehtsi zahtgha kahchu eghinta, Jesus toowe ehti, Kwa hli anaghaisii, ehlaiti naghai chodeh sakaehtane chahte asooti.
19 Вони зачали́ сумувати, і один по одно́му питати Його: „Чи не я?“
Kwa tyi atu keghaneli, toowe chu tyi ghati ehlaityekooh, Suni la? kahchu hligi toowe ehti, Suni la?
20 А Він їм сказав: „Один із Дванадцятьо́х, що в миску мача́є зо Мною.
Kwa ateyatetla toowehchu yehti, Ehlaiti kenetye onketi matgha ihe, yaghi tila ihe setyi tsa ihkye.
21 Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому́ чоловікові, що видасть він Лю́дського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!“
Tane Chue otsidesha, takehnichatinkles akehe otye: ahwole atu oochu oontye yaghi teze tane Chue mihe atahachahi! otaihchi o-otaizilon yaghi teze ihe atu niniya tah ooli ate.
22 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє!“
Kahchu aghatsitsoo zahtgha, Jesus otles tyes nidiooh, kahchu merci ehti, kahchu tahke yataghiyits, kahchu yayiooh, toowehchu yehti, Nitahah, mehtah: tila sazi alonte.
23 І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, — і пили́ з неї всі.
Kahchu nidiooh mehtusato, kwa kayioo merci, yayiooh: kwa aghanetye ayite otsi tughatolon.
24 І промовив до них: „Це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається.
Ahwole toowe yehtiii, Tila sa tulle alontye aduskles koonde ihe, oontlo chi otsi tyechihkliti.
25 Поправді кажу́ вам, що віднині не пи́тиму Я від плоду виноградного до того дня, як нови́м буду пити його в Царстві Божім!“
Kwa hli anaghaisii, atu otaihchi wostoissi machiche chiche tu chine tsi, kwa hlilon yaghi dzinee kwa kootyinusto Nagha Tgha nataghe.
26 А коли відспівали вони, на го́ру Оливну пішли.
Ehlaiti hyin eghachinooh khis Olives tsighatestyetl.
27 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви споку́ситесь ночі цієї, як написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці!“
Kahchu Jesus toowe yehti, Anahtye naghai atu oochu inditaghaaisi suni ihe too hatleke: takenichatinkles akehe, Ooshalasi aspai ghaghatai haslai ite eonetye tsi natihassi aspai.
28 По воскресінні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
Ahwole tsitike netai ate, naghaghatuhshezi Galilee tsi.
29 І відізвався до Нього Петро: „Хоч спокусяться й усі, — та не я!“
Ahwole Peter toowe ehti, Inkai ahwole aghanetye atu keyaneli ate, hoontye koole suni intue.
30 Ісус же йому відказав: „Поправді кажу́ тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти три́чі від Мене!“
Kahchu Jesus toowe ehti, Kwa hli anesi, tidi dzinee, tidi hatleke te, atu ka onkye otyesta tyeh tihchok, tghakooh oohchit soota-ghoontyesi.
31 А він ще сильніш запевняв: „Коли б мені й умерти з Тобою, — я не відречу́ся Тебе!“Так же само сказали й усі.
Ahwole otaihchi otatich hloduhsi kootieh, Ahwole nakah tanesut ate ooh, atu ihlawotatehoo oohchit noodustyeisi. Kwakooye otye aghatane chu ghatiih.
32 І приходять вони до місцевости, на ім'я́ Гефсима́нія, і каже Він у́чням Своїм: „Посидьте ви тут, поки Я помолюся“.
Kwa koohnaghintyetl Gethsemane woyetih: kahchu toowe yehti yaotatichne, Nea aghasushlito sakyeh.
33 І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужи́ти.
Kahchu yehtestyetl Peter chu James chu John chu, kahchu o-ochi inditatunne, kahchu matsun tah oonkhail acha;
34 І сказав Він до них: „Обго́рнена сумом смерте́льним душа Моя! Залиші́ться тут і пильнуйте!“
Kahchu toowe yehti, Setsinde o-ochi atu oochu atyetatih azetse tsi: chode ahthli naghai, kachchu ootanahi.
35 І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година.
Oontsutle wotaihai otsidesha-ih, kahchu tike wozohtih nwatsutooh kooyekehchi tyetaooklihassi sye makehchi nio-otsilon, ayi sakehchi ahalai yao-otsitooh.
36 І благав Він: „Авва -Отче, — Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу! А проте, — не чого хочу Я, але чого Ти“.
Kahchu toowe ehti, Abba, Tyeih, atghazi ooli tahnootsut nuni; tidi mehtutsato saoone naniah: hoontye ooli atu suni koosti, ahwole nuni koodinti.
37 І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: „Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнува́ти?
Kwa yahchidesha, nayintyi satyi, kwa toowe yehti Peter tsi, Simon sintyi la? atu ooniila ehlaiti meoochanehoo?
38 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, — бадьо́рий бо дух, але не́мічне тіло!“
Oonahi kahchu aghasuhli, atu otsitawohazu inkaoochatauntih. Atsinde kwa hili ootagha, ahwole khazi chintyeh.
39 І зно́ву пішов і молився, те саме промовивши слово.
Kwa yitai tyesha, kahchu oghasulih, kahchu kwaka ayi zake ihe ootatich.
40 А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були́. І не знали вони, що́ Йому відказати.
Kwa oondehsha tsi, yintyi satyi kahchu, (kootai ya-inkhai ihe, ) kahchu atu ataooati atyekitooklih akehe.
41 І вернувсь Він утретє, та й каже до них: „Ви ще далі спите́ й спочиваєте? Скі́нчено, — надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Лю́дський!
Kwa tghakooh yuhchidesha, kahchu toowe yehti, Kwa hwe satyih, kahchu niwotahah mehnatahyihi: kwakoole, meoochanehoo koohnaooizut; nea, tezoo Chue mataghachila taghila tsi metselineh.
42 Уставайте, ходім, — ось набли́зивсь Мій зрадник“.
Niahtyel, yitai tawotyeli; nea, yaghi atu oochu asehti kwa hwa atih.
43 І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люди з мечами та ки́ями від первосвящеників, і книжників, і старших.
Kwa kwete, kwaka ootayehchoo, yuhchidesha Judas, ehlaiti keneti onketi matgha ihe, kahchu yihtestyetlooh tane natlone simakanis pyese chu mekachatayitli chu, taneghaotatyehchi metihi tyiyi ihe, adesklesne chu hoola atityine ihe.
44 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого я поцілую, то Він, — беріть Його, і обере́жно ведіть“.
Ooh yaghi atu oochu ayehtii yayiooiih mehyachanitsiyi, toowe ehtieh, Ootayatasihchassine wohtsiewohzyesi, ayila ayi; nintahtyeh, kahchu yitai tahtyeh tyekeh.
45 І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: „Учителю!“І поцілував Його.
Itetyeh nooja ate, tsiwohzon yatsi anaatahlu, toowehchu ehti, Metihi, metihi; kwa yunchighachi.
46 Вони ж руки свої накла́ли на Нього, — і схопи́ли Його.
Kwa kiyinchut, kahchu nighadintyi.
47 А один із тих, що стояли навко́ло, меча ви́хопив та й рубону́в раба́ первосвященика, — і відтяв йому вухо.
Ooh hligi ayiti naghatehyane tapyese natyese ghayaghachut, kahchu nayatehul yakeotihchi taneghaotatyehchi metihi tyiyi, kahchu yatsakhe tyeghihyitl.
48 А Ісус їм промовив у відповідь: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене.
Kwa Jesus ateyatetla, toowehchu yehti, Ihla unoosi khataachila pyese intyesi yu mekachatayitli yu tala nisataghahtyelu?
49 Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, — і Мене не взяли́ ви. Але, щоб збулися Писа́ння“.
Naghaikyastaichii dzinee eonetye tyetachatlihi kwa oota taneghaodintihchoo, atu chu nisatahtyiih: ahwole aduskles tyiyi tikewokyeli.
50 Тоді всі полиши́ли Його й повтікали.
Kahchu aghanetye kiyechodestyetl, kahchu taghoghadehsut.
51 Один же юна́к, по наго́му заго́рнений у покрива́ло, ішов услід за Ним. І хапа́ють його.
Kwa ehlaiti uskye yakehtehtla, atetakhatooh chatachi takulli intyedi ati; kwa uskyegoone kiyinchut:
52 Але він, покрива́ло поки́нувши, утік наги́й.
Kwa kyechodyesha ayi chatachi takulli, kahchu tghihklah intyedi.
53 А Ісуса вони повели́ до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.
Kwa Jesus otsighatehtyi o-ochi taneghaotatihchi metihi tyiyi atindi: kwa ayiti atghe yeghati taneghaotatyehchi metihi tyiyi hoolaatitine chu, adusklesne chu.
54 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним до сере́дини дво́ру первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.
Kahchu Peter tontyetsi otsi yakehtehklalon, koole taneghaotatyehchi metihi kwa tsi: kwa yakasatah keotichne, na-itziluh khoon tsi.
55 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали посві́дчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, — і не знахо́дили.
Kahchu taneghaotatihchne metihi tyiyi atghe chu tsiwatilhne oohatakyet otsi ayi ihe atu oochu akiyuti Jesus kizuheli; ahwole atu oontsutli ohwiooh.
56 Бо багато-хто свідчив фальши́во на Нього, але́ не було́ згідних сві́дчень.
Ayi ihe natlone ketseli hakehe athlaghatati, ahwole atu hleoontye taghasoocha ootihe.
57 Тоді деякі встали, і кривосві́дчили супроти Нього й казали:
Ooh tahkine nighintyetl, kahchu atu tyeswe akiyehti, toowe ghati ihe,
58 „Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотво́рний, — і за три дні збудую інший, нерукотво́рний“.
Tasitsukiih atyakehe, Chahtehaooslyeasi tidi tyetachatlihi kwa tyiyi atsila kila ihe, kahchu taiti dzinee aoocha ate achu nao-osiasi atu kila ihe.
59 Але й так не було́ їхнє свідчення згідне.
Ahwole aghatane chu koosoochawotihi atu hleoontye.
60 Тоді встав насере́дині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: „Ти нічо́го не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?“
Kwa o-ochi taneghaotatyechi metihi tyiyi ookaze nazut, Jesus tsi taoontya yehti toowe ehti ihe, Atu atyetunatla la? ye ihea ayi chahte anaghatya oontye?
61 Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізно́ву спитав Його, до Нього говорячи: „Чи Христос Ти, Син Благослове́нного?“
Ahwole atu wotih, atula kehe chu atih. Kahchu o-ochi taneghaotayehchi metihi tyiyi taoontya yehti, kahchu toowe yehti, Nuni la ayi Christ, ma, Chue Moohchuootaya?
62 А Ісус відказав: „Я! І побачите ви Сина Лю́дського, що сидітиме по прави́ці сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
Kwa Jesus toowe ehti, Suni ayi: kahchu wahyesi tezoo Chue satah noohtichintye mehnatsutsutti, kahchu yahchityesha khoos yataihchi.
63 Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: „На що́ нам ще свідки потрібні?
Kahchu taneghaotatyehchi metihi tyiyi tanatunne yaghinchil, kahchu toowe ehti, Ye ootaihchi a soochawochatihi khasootiti aoontye?
64 Ви чули цю богозневагу. Як вам здається?“Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен.
Ootahtsukiih mehe atachochihliti: naghani ta kootahtya? Kwa aghanetye kooye hlaghatati tsazuheli gha.
65 Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: „Пророкуй!“Служба теж Його била по що́ках.
Kwa tahkine tyekookeghizek, kahchu yani aghataghighat, kahchu nakiteghul, kahchu toowe kiyehti ihe, atanataihchi woka atawonati: Kwa keotihchne nakiteghul taghila tyiyi ihe.
66 А коли Петро був на подві́р'ї надо́лі, приходить одна із служниць первосвященика,
Kwa Peter yiyue nito kwa otyiyi ti ati, yuniya ehlaiti taneghaotatyehchi metihi tyiyi yawoai tsege:
67 і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: „І ти був із Ісусом Назаряни́ном!“
Kwa ya-i tsi Peter naitziluh, yakaitghah, toowehchu ehti, Kahchu nuni chu mehtintyetliih Jesus Nazareth otsi tatyezutti.
68 Він же відрікся, говорячи: „Не відаю, і не розумію, що́ кажеш“. І вийшов назо́вні, на нереддвір'я. І заспівав тоді півень.
Ahwole atu a kooti, toowe ehti ihe, Atu atawosti, kahchu atu atasuk atintya kehe. Kwa hadesha tyinta weswatih otsi; kwa tihchok tayidze otyesta.
69 Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити прия́вним: „Цей із них!“
Kwa keotihche tsege kahchu ya-ih, kahchu toowe tyiyehti ayine ieti nehyane, Taila ehlaiti ayine tsi.
70 І він зно́ву відрікся. Незаба́ром же знов говорили прия́вні Петрові: „Поправді, ти з них, — бо ти галіле́янин. Та й мо́ва твоя́ така са́ма“.
Kwa kahchu atu koo ooli ehtilon. Kahchu kluhtai ayine ayite nazati, toowehchu ghati Peter, Nuni nooklya ehlaiti aghatane tsi, ayi ihe Galilaean nali, kahchu kooh nakasse atih.
71 А він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!“
Ahwole ketseliooh wotyihi zon ohtye ootatyehch, toowe akehe, Atu atesti tai teze mamawotahtyehchi.
72 І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: „Перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти тричі від Мене“. І кинувся він, та й плакати став.
Kwa onkye tihchok tayidze otyesta. Kwa Peter kyechetehti yaghi sa Jesus ayehtiii, Atu ka ootihoo tihchok tayidze onkye tghakooh oochit sootahoontyezi. Kwa hlilon ayiti indi ootinta, nachaihchahli.
