< Від Івана 12 >

1 Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфа́нії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.
Magono sita kabla jha Pasaka, Yesu alotili Bethania, paajhele Lazaro, muene jha amfufuili kuh'omela kwa bhafu.
2 І для Нього вече́рю там спра́вили, а Марта прислуго́вувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.
Basi bhakanjandalila kyakulya kya kimihi oku, ni Martha akanitumikila, wakati obhu Lazaro ajhele mmonga wipoghwa bhala bhabhatamili pa kyakulya pamonga ni Yesu.
3 А Марія взяла літру мира, — з найдоро́жчого на́рду паху́чого, і намасти́ла Ісусові но́ги, і воло́ссям своїм Йому но́ги обтерла. І пахощі мира наповнили дім!
Kisha Mariamu atolili ratli jha manukato ghaghatengenesibhu kwa nardo jhinofu, jhajhijhe ni thamani mbaha, akambakasya Yesu mu magolo, ni kumpolosya magolo kwa njuili sya muene; nyumba jhioha jha memili harufu jha manukato.
4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріо́тський, що мав Його видати:
Yuda Iskariote, mmonga ghwa bhala bhanafunzi bha muene, ambajhe ndo an'saliti Yesu, akajobha,
5 „Чому мира оцього за триста дина́рів не про́дано, та й не ро́здано вбогим?“
“Kwa ndabha jha kiki manukato agha ghabeleghe kugolesibhwa kwa dinari mia tatu ni kupelibhwa maskini?”
6 А це він сказав не тому́, що про вбогих журився, а тому́, що був зло́дій: він мав скриньку на гроші, — і крав те, що вкида́ли.
Ni muene akajobha aghu, si kwa kubhafuhurumila maskini, bali kwa ndabha ajhele mmeji: muene ndo jhaakamuili mfuku ghwa hela na atoleghe baadhi jha fibhekibhu omu kwa ndabha jha muene.
7 І промовив Ісус: „Позостав її ти, — це вона на день по́хорону заховала Мені.
Yesu akajobha, “Ndekayi abhekayi kya ajhenaku kwa ndabha jha maziku ghangu.
8 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!“
Maskini mwibetakujha nabhu magono ghoha; lakini mwibetalepi kujha nani magono ghoha.”
9 А на́товп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприхо́дили не з-за Ісуса Само́го, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.
Basi bhumati mbaha ghwa Bhayahudi bhakabhwesya kumanya kujha Yesu ajhele okhu, na bhene bhakahida, sio kwandabha jha Yesu tu bali bhambonayi Lazaro ambaye Yesu amfufuili kuhomela kwa bhafu.
10 А первосвященики змо́вилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,
Ni bhabhaha bha makuhani bhakabhomba shauri ili bhan'komayi Lazaro;
11 бо багато з юдеїв з-за нього відхо́дили, та в Ісуса ввірували.
maana kwa ndabha jha muene bhingi Bhayahudi bhakilotili ni kun'kiera Yesu.
12 А другого дня, коли бе́зліч наро́ду, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,
Ni ligono lya pili lyake umati mbaha bhahidili ku sikukuu. Bho bhap'eliki Yesu ihida Yerusalemu,
13 то взяли́ вони па́льмове ві́ття, і вийшли назу́стріч Йому та й кричали: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́! Цар Ізраїлів!“
bhakalota matawi gha mabhehe gha mitende ni kuhoma kwibhala kulota kumlaki ni kujhuegha, “Hosana! Abarikibhu muene jha ihida kwa lihina lya Bwana, Mfalme ghwa Israeli.”
14 Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
Yesu an'kabhili mwana-punda akakuela; kama vile kyajhalembibhu,
15 „Не бійся, до́чко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи́ на ослі молодому!“
“Usitili, binti Sayuni; langayi, Mfalme ghwa jhobhi ihida, akwelili mwana-punda.”
16 А учні Його спочатку́ того не зрозуміли були́, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому́.
Bhanafunzi bha muene bhaghajhelibhu lepi mambo agha hapo hoti; lakini Yesu bho atukusibhu, ndipo bhakhombuiki jha kujha mambo agha alembibhu muene ni kwamba bhabhombili mambo agha kwa muene.
17 Тоді свідчив наро́д, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гро́бу, і воскресив його з мертвих.
Basi likundi lele lya bhanu bhabhajhele pamonga ni Yesu wakati an'kutili Lazaro kuhomela mu likaburi, bhakashuhudila kwa bhangi.
18 Через це й зустрів на́товп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.
Na jhajhele kwa ndabha ejhe kwamba likundi lya bhanu bhalotili kumlaki kwa ndabha bhap'eliki jha kujha ajhibhombili ishara ejhu.
19 Фарисеї тоді між собою казали: „Ви бачите, що нічо́го не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!“
Mafarisayo bhakajobhesana bhene kwa bhene, “Langayi, henu mwibhwesya lepi kubhomba kyokyoha; langayi, ulimwengu ulolili kwa muene.”
20 А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі ге́ллени.
Henu baadhi jha Bhayunani bhajhele miongoni mwa bhala bhabhajhele bhilota kuabudu ku sikukuu.
21 І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаї́ди Галілейської, і просили його та казали: „Ми хочемо, пане, побачити Ісуса“.
Abha bhandotili Filipo, ambajhe ahomili Bethsaida jha Galilaya, bhakans'oka bhakajobha, “Bwana, tete twilonda kumbona Yesu.”
22 Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.
Filipo akalota akan'jobhela Andrea; Andrea ni Filipo bhakalota ni kun'jobhela Yesu.
23 Ісус же їм відповідає, говорячи: „Надійшла́ година, щоб Син Лю́дський просла́вивсь.
Yesu akabhajibu akajobha, “Saa jhifikiri kwa ndabha jha Muana ghwa Adamu kutukusibhwa.
24 Поправді, поправді кажу́ вам: коли зе́рно пшеничне, як у землю впаде́, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясни́й принесе́.
Aminiayi, aminiayi, nikabhajobhela chembe jha ngano jhikabelayi kubina palifu jhikafwa, jhitama mebhwa jhiene; bali jhikafuayi jhihogola matunda mingi.
25 Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж нена́видить душу свою на цім світі, — збереже її в вічне життя. (aiōnios g166)
Jhaabhuganili uhai bhwa muene ibetakubhujhasya; bali jhaabhudadili uhai bhwa muene pa uloimwengu obho ibetakubhusalimisya hata uzima bhwa milele. (aiōnios g166)
26 Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошану́є Отець.
Munu jhejhioha jhaibetakunitumikila nene, na anikesiajhi; nani pa nijhele ndipo ni n'tumishi ghwangu paibetakujha. Munu jhejhioha jhaibetakunitumikila, Dadi ibetakun'heshi.
27 Затривожена зараз душа Моя. І що Я пові́м? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю́...
Henu roho jha nene ifadhaiki: nani nijobhabhuli? Dadi, uniokolayi katika lisaa e'le? Lakini kwa kusudi e'le nijhifikili lisaa e'le.
28 Прослав, Отче, Ім'я́ Своє!“Залуна́в тоді голос із неба: „І прославив, — і зно́ву прославлю!“
Dadi, ulitukusiajhi lihina lya jhobhi.” Kisha sauti ikahida kuh'omela kumbinguni ni kujobha, “Nilitukuisi nani nibetakulitukusya kabhele.”
29 А наро́д, що стояв і почув, говорив: „Загреміло"! Інші казали: „ Це ангол Йому говорив“!
Basi n'kutano ghwajhemili palubhafu pa muene bhap'eliki, bhakajobha kujha kujhe ni ngurumo. Bhangi bhakajobha, “Malaika ajobhi naku.”
30 Ісус відповів і сказав: „Не для Мене цей голос луна́в, а для вас.
Yesu akajibu ni kujobha, “Sauti ejhe jhikahidi lepi kwa ndabha jha nene, bali kwandabha jha muenga.
31 Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде ви́гнаний звідси тепер.
Henu hukumu jha ulimwengu obhu jhijhele: Henu mbaha ghwa ulimwengu obhu isopibhwa kwibhala.
32 І, як буду підне́сений з землі, то до Себе Я всіх притягну́“.
Ni nene panibetakujhinulibhwa panani pa nchi, nibetakubhatafuta bhoha kwa nene.”
33 А Він це говорив, щоб зазна́чити, якою то смертю Він має померти.
Aghajobhili aghu kulasya kujha mauti gani gha ibetakufwa.
34 А наро́д відповів Йому́: „Ми чули з Зако́ну, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Лю́дському Сину потрібно підне́сеному бути? Хто такий Цей Син Лю́дський?“ (aiōn g165)
Mkutano bhukan'jibu, “Tete tup'eliki ku sheria kujha Kristu ibetakutamisya hata milele. Ni bhe ghwijobhuli, 'Mwana ghwa Adamu lazima ajhinulibhwayi kunani'? Ojho Muana ghwa Munu niani?” (aiōn g165)
35 І сказав їм Ісус: „Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас те́мрява не обгорну́ла. А хто в те́мряві ходить, не знає, куди він іде.
Basi Yesu akabhajobhela, “Nuru jhijhepamonga namu muda kidogo. Mulotayi kwa kujha mujhe ni nuru, ili kwamba ngisi jhisibhabhwesi. Jhailota ku ngisi amanyilepi kwa ilota.
36 Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали“. Промовивши це, Ісус відійшов, і схова́вся від них.
Mujhe ni nuru mujhiaminiajhi nuru ejhu ili mukabhayi kujha bhana bha nuru.” Yesu ajobhili aghu ni kisha akabhoka akakifigha bhasimboni.
37 І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,
Ingabhwa Yesu abhombili ishara simehele namna ejhu mbele jha bhene, bado bhabelikumwamini
38 щоб спра́вдилось слово пророка Ісаї, який провіща́в: „Хто повірив тому́, що ми, Господи, чули, а Господнє раме́но кому́ об'яви́лось?“
ili litimilayi lilobhi lya nabii Isaya, lyaalijobhili: “Bwana, niani jhaasisadiki habari sya tete? Ni kibhoko kya Bwana afunulibhu niani?”
39 Тому́ не могли вони вірити, що зно́ву Ісая прорік:
Ndio sababu bhene bhabeli kun'kiera, ndabha Isaya ajobhi kabhele,
40 „Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не наверну́лись, щоб Я їх уздоро́вив!“
“Abhapofuisi mihu, ni kujhibhomba minonono mioyo jha bhene; bhasihidi bhakalota kwa mihu gha bhene ni kumanya kwa mioyo ghya bhene, ni kuongoka nani kubhaponyesya.”
41 Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіща́в.
Isaya ajobhili malobhi agha kwa kujha aubhwene utukufu bhwa Yesu ni kujobha habari sya muene.
42 Проте́ багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, — щоб не вигнано їх із синагоги.
Bhalakini, hata bhabhaha bhingi bhan'kyeriri Yesu; lakini kwa ndabha jha Mafarisayo, bhakiririlepi ili bhasihidi kutengibhwa ni sinagogi.
43 Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.
Bhaganili sifa sya bhanadamu kuliko sifa syasihomela kwa K'yara.
44 А Ісус підняв голос, та й промовляв: „Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.
Yesu akakuesya sauti ni kujobha, “Jhaibetakuniamini, akaniamini nene tu bali ni muene jhaanitumili nene,
45 А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.
ni jhaibetakunibhona nene ibetakumbona muene jha anilaghisi.
46 Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у те́мряві не зоставався.
Nene nihidili kama nuru pa ulimwengu ili khila munu aniaminiayi nene asitami mu ngisi.
47 Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу́, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.
Ikajhelayi munu jhejhioha ibetakughap'eleka malobhi ghangu lakini akaghakamula lepi, nene nikan'hukumu lepi; ndabha nahidilepi ili kuhukumu ulimwengu bali nibhuokolayi ulimwengu.
48 Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю́: те слово, що Я говорив, — останнього дня воно бу́де судити його!
Jhaibetakunibela nene ni kughabela malobhi ghangu ajhele jhaibetakun'hukumu: lilobhi e'lu lyanilijobhili ndo lyalibetakun'hukumu ligono lya mwishu.
49 Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, — то Він Мені заповідь дав, що́ Я маю казати та що́ говорити.
Ndabha nene najobhilepi kwa nafsi jha nene tu. Bali Dadi jha anipeliki, muene angaghisi ghaibetakujobha ni kughapanga.
50 І відаю Я, що Його ота заповідь — то вічне життя. Тож що́ Я говорю́, то так говорю́, як Отець Мені розповіда́в. (aiōnios g166)
Nani nimanyili kujha lilaghisu lya muene ni bhusima bhwa milele; basi aghu ndo ghanijobha nene - kama Dadi kyaanijobhili, ndo kyanibeta kujobha kwa bhene.” (aiōnios g166)

< Від Івана 12 >