Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Afei, Awurade fi ahum mu buaa Hiob se,
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
“Hena ne nea ɔde nsɛm a nimdeɛ nni mu kata me nhyehyɛe so?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Hyɛ wo ho den sɛ ɔbarima; mebisa wo nsɛm, na wubebua me.
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
“Bere a metoo asase fapem no, na wowɔ he? Sɛ wote ase, ka ɛ.
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
Hena na osusuw ne tenten ne ne trɛw? Ampa ara wunim! Hena na ɔtwee susuhama faa ani?
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
Dɛn so na egyina, anaa hena na ɔtoo ne tweatibo no,
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
bere a anɔpa nsoromma bɔɔ mu too dwom, na abɔfo nyinaa de anigye teɛɛ mu no?
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
“Hena na ɔkaa po hyɛɛ apon akyi, bere a epue fii ɔyafunu mu,
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
bere a mede omununkum yɛɛ nʼadurade na mede sum kabii kyekyeree no,
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
bere a metoo ɔhye maa no na misisii nʼapon ne nʼadaban,
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
bere a mekae se, ‘Ɛha ara na wubedu na worentra ha; ɛha na wʼahantan asorɔkye no bɛso no?’
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
“So woahyɛ mmara ama adekyee da? Na woakyerɛ ahemadakye nso afa,
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
sɛ ɛnkɔka asase ano na ontu amumɔyɛfo mfi so?
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
Asase fa ne bɔbea sɛ dɔte a ɛhyɛ nsɔwano ase; na ɛsow tebea da wɔn ho adi te sɛ atade.
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
Wɔde amumɔyɛfo hann akame wɔn, na wɔn abasa a wɔama so no mu abu.
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
“So woapɛɛpɛɛ mu ahu nea po aniwa wɔ anaa woanantew ne bun mu pɛn?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
So wɔde owu apon akyerɛ wo? Woahu owu sunsuma apon ana?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Woate wiase a ɛda hɔ tamaa no ase ana? Sɛ wunim eyinom nyinaa a, ka kyerɛ me.
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
“Ɔkwan bɛn na ɛkɔ hann atenae? Na ɛhe na sum te?
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
Wubetumi de wɔn akɔ wɔn sibea? Wunim akwan a ɛkɔ wɔn atenae?
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Ampa ara wunim, efisɛ na wɔawo wo dedaw. Woanyin yiye!
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
“Woakɔ sukyerɛmma adekoradan mu da anaa woahu mparuwbo adekoradan
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
a makora so ama ahohia bere, ɔsa ne akodi nna?
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Ɔkwan bɛn na ɛkɔ faako a anyinam fi ba, anaa faako a apuei mframa fi na ɛbɔ fa asase so?
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Hena na otwaa ɛka maa osuhweam, ne ɔkwan maa aprannaa mmubomu,
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
sɛ ɛbɛtɔ agu asase a obiara nte so so, nweatam a obiara nni so,
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
na ama asase kesee a ɛda mpan afɔw na sare afifi wɔ so?
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
Osu wɔ agya ana? Hena na ɔyɛ agya ma obosu a ɛsosɔ?
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
Hena yafunu mu na sukyerɛmma fi? Hena na ɔwoo sukyerɛmma mporoporowa fi soro
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
bere a nsu kyen dan sɛ ɔbo, na bun ani kyen?
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
“Wubetumi de hama akyekyere Akokɔbeatan ne ne mma? Wubetumi asan Nyankrɛnte hama ana?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Wubetumi de anɔpa nsoromma aba wɔ ne bere mu anaasɛ wubetumi ayi sisi ne ne mma afi hɔ?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
So wunim mmara a ɛfa ɔsoro ho? Wubetumi de Onyankopɔn ahenni aba asase so ana?
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
“Wubetumi ama wo nne adu omununkum so na wode nsu akata wo ho ana?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Wutumi ma anyinam twa? Wɔka kyerɛ wo se, ‘Yenni’ ana?
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Hena na ɔde nyansa ma koma anaasɛ ɔde ntease hyɛ adwene mu?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Hena na ɔwɔ nyansa a wɔde kan omununkum? Hena na obetumi akyea ɔsoro nsu nkotoku,
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
bere a mfutuma ayɛ den ama dɔte atɔwatɔw keka bɔ mu.
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
“Wokɔ ahayɛ ma gyatabere ma gyata didi mee
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
bere a wobutubutuw wɔn abon ano anaasɛ wɔtetɛw adɔtɔ ase?
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
Hena na ɔma kwaakwaadabi aduan bere a ne mma su frɛ Onyankopɔn na wonni aduan nti wokyinkyin?
