Йов 36
1 І далі Елігу казав:
addens quoque Heliu haec locutus est
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
sustine me paululum et indicabo tibi adhuc enim habeo quod pro Deo loquar
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
repetam scientiam meam a principio et operatorem meum probabo iustum
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
vere enim absque mendacio sermones mei et perfecta scientia probabitur tibi
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Deus potentes non abicit cum et ipse sit potens
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
sed non salvat impios et iudicium pauperibus tribuit
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
non aufert a iusto oculos suos et reges in solio conlocat in perpetuum et illi eriguntur
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
et si fuerint in catenis et vinciantur funibus paupertatis
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
indicabit eis opera eorum et scelera eorum quia violenti fuerint
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
revelabit quoque aurem eorum ut corripiat et loquetur ut revertantur ab iniquitate
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
si audierint et observaverint conplebunt dies suos in bono et annos suos in gloria
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
si autem non audierint transibunt per gladium et consumentur in stultitia
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
simulatores et callidi provocant iram Dei neque clamabunt cum vincti fuerint
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
morietur in tempestate anima eorum et vita eorum inter effeminatos
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
eripiet pauperem de angustia sua et revelabit in tribulatione aurem eius
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
igitur salvabit te de ore angusto latissime et non habentis fundamentum subter se requies autem mensae tuae erit plena pinguedine
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
causa tua quasi impii iudicata est causam iudiciumque recipies
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
non te ergo superet ira ut aliquem opprimas nec multitudo donorum inclinet te
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
depone magnitudinem tuam absque tribulatione et omnes robustos fortitudine
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
ne protrahas noctem ut ascendant populi pro eis
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
cave ne declines ad iniquitatem hanc enim coepisti sequi post miseriam
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
ecce Deus excelsus in fortitudine sua et nullus ei similis in legislatoribus
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
quis poterit scrutari vias eius aut quis ei dicere operatus es iniquitatem
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
memento quod ignores opus eius de quo cecinerunt viri
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
omnes homines vident eum unusquisque intuetur procul
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
ecce Deus magnus vincens scientiam nostram numerus annorum eius inaestimabilis
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
qui aufert stillas pluviae et effundit imbres ad instar gurgitum
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
qui de nubibus fluunt quae praetexunt cuncta desuper
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
si voluerit extendere nubes quasi tentorium suum
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
et fulgurare lumine suo desuper cardines quoque maris operiet
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
per haec enim iudicat populos et dat escas multis mortalibus
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
in manibus abscondit lucem et praecipit ei ut rursus adveniat
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
adnuntiat de ea amico suo quod possessio eius sit et ad eam possit ascendere
