Йов 35
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Und es hob an Elihu und sprach:
2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?
Achtest du das für Recht, daß du sprichst: “Ich bin gerechter denn Gott”?
3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“
Denn du sprichst: “Wer gilt bei dir etwas? Was hilft es, ob ich nicht sündige?”
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
Ich will dir antworten ein Wort und deinen Freunden mit dir.
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
Schaue gen Himmel und siehe; und schau an die Wolken, daß sie dir zu hoch sind.
6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?
Sündigst du, was kannst du ihm Schaden? Und ob deiner Missetaten viel ist, was kannst du ihm tun?
7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?
Und ob du gerecht seist, was kannst du ihm geben, oder was wird er von deinen Händen nehmen?
8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!
Einem Menschen, wie du bist, mag wohl etwas tun deine Bosheit, und einem Menschenkind deine Gerechtigkeit.
9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.
Man schreit, daß viel Gewalt geschieht, und ruft über den Arm der Großen;
10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
aber man fragt nicht: “Wo ist Gott, mein Schöpfer, der Lobgesänge gibt in der Nacht,
11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
der uns klüger macht denn das Vieh auf Erden und weiser denn die Vögel unter dem Himmel?”
12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
Da schreien sie über den Hochmut der Bösen, und er wird sie nicht erhören.
13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
Denn Gott wird das Eitle nicht erhören, und der Allmächtige wird es nicht ansehen.
14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
Nun sprichst du gar, du wirst ihn nicht sehen. Aber es ist ein Gericht vor ihm, harre sein nur!
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
ob auch sein Zorn so bald nicht heimsucht und er sich's nicht annimmt, daß so viel Laster da sind.
16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
Darum hat Hiob seinen Mund umsonst aufgesperrt und gibt stolzes Gerede vor mit Unverstand.
