Йов 34
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
And Elius continued, and said,
2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
Hear me, you wise men; listen, you that have knowledge.
3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
For the ear tries words, and the mouth tastes meat.
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
Let us choose judgment to ourselves: let us know amount ourselves what is right.
5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
For Job has said, I am righteous: the Lord has removed my judgment.
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
And he has erred in my judgment: my wound is severe without unrighteousness [of mine].
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
What man is as Job, drinking scorning like water?
8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
[saying], I have not sinned, nor committed ungodliness, nor had fellowship with workers of iniquity, to go with the ungodly.
9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
For you should not say, There shall be no visitation of a man, whereas [there is] a visitation on him from the Lord.
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
Therefore hear me, you that are wise in heart: far be it from me to sin before the Lord, and to pervert righteousness before the almighty.
11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
Yes, he renders to a man accordingly as each of them does, and in a man's path he will find him.
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
And think you that the Lord will do wrong, or will the Almighty who made the earth wrest judgment?
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
And who is he that made [the whole world] under heaven, and all things therein?
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
For if he would confine, and restrain his spirit with himself;
15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
all flesh would die together, and every mortal would return to the earth, whence also he was formed.
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
Take heed lest he rebuke [you]: hear this, listen to the voice of words.
17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
Behold then the one that hates iniquities, and that destroys the wicked, who is for ever just.
18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
[He is] ungodly that says to a king, You are a transgressor, [that says] to princes, O most ungodly one.
19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
[Such a one] as would not reverence the face of an honorable man, neither knows how to give honor to the great, so as that their persons should be respected.
20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
But it shall turn out vanity to them, to cry and beseech a man; for they dealt unlawfully, the poor being turned aside [from their right].
21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
For he surveys the works of men, and nothing of what they do has escaped him.
22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
Neither shall there be a place for the workers of iniquity to hide themselves.
23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
For he will not lay upon a man more [than right].
24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
For the Lord looks down upon all men, who comprehends unsearchable things, glorious also and excellent things without number.
25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
Who discovers their works, and will bring night about [upon them], and they shall be brought low.
26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
And he quite destroys the ungodly, for they are seen before him.
27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
Because they turned aside from the law of God, and did not regard his ordinances,
28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
so as to bring before him the cry of the needy; for he will hear the cry of the poor.
29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
And he will give quiet, and who will condemn? and he will hide his face, and who shall see him? whether [it be done] against a nation, or against a man also:
30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
causing a hypocrite to be king, because of the waywardness of the people.
31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
For [there is] one that says to the Mighty One, I have received [blessings]; I will not take a pledge:
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
I will see apart from myself: do you show me if I have done unrighteousness; I will not do [so] any more.
33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
Will he take vengeance for it on you, whereas you will put [it] far [from you]? for you shall choose, and not I; and what you know, speak you.
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
Because the wise in heart shall say this, and a wise man listens to my word.
35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
But Job has not spoken with understanding, his words are not [uttered] with knowledge.
36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
Howbeit do you learn, Job: no longer make answer as the foolish:
37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
that we add not to our sins: for iniquity will be reckoned against us, if [we] speak many words before the Lord.
