< Йов 23 >
1 А Йов відповів та й сказав:
Potem je Job odgovoril in rekel:
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
»Celó do danes je moja pritožba grenka, moj udarec je težji kakor moje stokanje.
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
Oh, da bi vedel, kje ga lahko najdem! Da bi lahko prišel celó k njegovemu sedežu!
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
Svojo zadevo bi razporedil pred njim in svoja usta zapolnil z argumenti.
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
Poznal bi besede, ki bi mi jih odgovoril in razumel kaj bi mi rekel.
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
Mar bo navajal dokaze zoper mene s svojo veliko močjo? Ne, temveč bi vame položil moč.
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
Tam se lahko pravični prereka z njim; tako bi bil na veke osvobojen pred svojim sodnikom.
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
Glej, grem naprej, toda ni ga tam; in nazaj, toda ne morem ga zaznati.
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
Na levico, kjer dela, toda ne morem ga gledati. Skrije se na desnici, da ga ne morem videti.
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
Toda pozna pot, ki se je držim. Ko me preizkuša, bom izšel kakor zlato.
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
Moje stopalo se je držalo njegovih korakov, njegove poti sem se držal in nisem skrenil.
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
Niti nisem odstopil od zapovedi njegovih ustnic. Besede iz njegovih ust sem cenil bolj kakor svojo potrebno hrano.
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
Toda on je enega mišljenja in kdo ga lahko odvrne? In kar njegova duša želi, celo to počne.
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
Kajti opravlja stvar, ki je določena zame in mnogo takšnih stvari je z njim.
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
Zato sem vznemirjen ob njegovi prisotnosti. Ko preudarim, se ga bojim.
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
Kajti Bog mehča moje srce in Vsemogočni me vznemirja,
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
ker nisem bil odsekan pred temo niti ni teme pokril pred mojim obrazom.