Йов 23
1 А Йов відповів та й сказав:
Йов а луат кувынтул ши а зис:
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
„Ши акум плынӂеря мя есте тот о рэзврэтире. Дар суферинца ымь ынэдуше суспинеле.
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
О, дакэ аш шти унде сэ-Л гэсеск, дакэ аш путя сэ ажунг пынэ ла скаунул Луй де домние,
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
мь-аш апэра причина ынаинтя Луй, мь-аш умпле гура ку довезь!
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
Аш шти че поате сэ рэспундэ, аш ведя че аре сэ-мь спунэ.
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
Шь-ар ынтребуинца Ел тоатэ путеря ка сэ лупте ымпотрива мя? Ну, чи м-ар аскулта негрешит.
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
Доар ун ом фэрэ приханэ ар ворби ку Ел, ши аш фи ертат пентру тотдяуна де Жудекэторул меу.
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
Дар, дакэ мэ дук ла рэсэрит, ну есте аколо; дакэ мэ дук ла апус, ну-Л гэсеск:
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
дакэ аре трябэ ла мязэноапте, ну-Л пот ведя; дакэ Се аскунде ла мязэзи, ну-Л пот дескопери.
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
Дар Ел штие че кале ам урмат ши, дакэ м-ар ынчерка, аш еши курат ка аурул.
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
Пичорул меу с-а цинут де паший Луй; ам цинут каля Луй ши ну м-ам абэтут де ла еа.
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
Н-ам пэрэсит порунчиле бузелор Луй; мь-ам плекат воя ла кувинтеле гурий Луй.
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
Дар хотэрыря Луй есте луатэ. Чине И се ва ымпотриви? Че-Й дореште суфлетул, ачея фаче.
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
Ел Ышь ва ымплини дар плануриле фацэ де мине ши ва май фаче ши мулте алтеле.
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
Де ачея тремур ынаинтя Луй ши, кынд мэ гындеск ла лукрул ачеста, мэ тем де Ел.
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
Думнезеу мь-а тэят инима, Чел Атотпутерник м-а умплут де гроазэ.
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
Кэч ну ынтунерикул дурерий меле мэ нимичеште, нич негура ын каре сунт ынфэшурат.
