Йов 20
1 І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
Then Zophar the Naamathite made answer and said,
2 „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
For this cause my thoughts are troubling me and driving me on.
3 Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
I have to give ear to arguments which put me to shame, and your answers to me are wind without wisdom.
4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
Have you knowledge of this from early times, when man was placed on the earth,
5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
That the pride of the sinner is short, and the joy of the evil-doer but for a minute?
6 Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
Though he is lifted up to the heavens, and his head goes up to the clouds;
7 проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
Like the waste from his body he comes to an end for ever: those who have seen him say, Where is he?
8 Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
He is gone like a dream, and is not seen again; he goes in flight like a vision of the night.
9 його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
The eye which saw him sees him no longer; and his place has no more knowledge of him.
10 Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
His children are hoping that the poor will be kind to them, and his hands give back his wealth.
11 Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
His bones are full of young strength, but it will go down with him into the dust.
12 Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
Though evil-doing is sweet in his mouth, and he keeps it secretly under his tongue;
13 над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
Though he takes care of it, and does not let it go, but keeps it still in his mouth;
14 то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
His food becomes bitter in his stomach; the poison of snakes is inside him.
15 Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
He takes down wealth as food, and sends it up again; it is forced out of his stomach by God.
16 Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
He takes the poison of snakes into his mouth, the tongue of the snake is the cause of his death.
17 Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
Let him not see the rivers of oil, the streams of honey and milk.
18 Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
He is forced to give back the fruit of his work, and may not take it for food; he has no joy in the profit of his trading.
19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
Because he has been cruel to the poor, turning away from them in their trouble; because he has taken a house by force which he did not put up;
20 Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
There is no peace for him in his wealth, and no salvation for him in those things in which he took delight.
21 Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
He had never enough for his desire; for this cause his well-being will quickly come to an end.
22 за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
Even when his wealth is great, he is full of care, for the hand of everyone who is in trouble is turned against him.
23 Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
God gives him his desire, and sends the heat of his wrath on him, making it come down on him like rain.
24 Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
He may go in flight from the iron spear, but the arrow from the bow of brass will go through him;
25 Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
He is pulling it out, and it comes out of his back; and its shining point comes out of his side; he is overcome by fears.
26 При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
All his wealth is stored up for the dark: a fire not made by man sends destruction on him, and on everything in his tent.
27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
The heavens make clear his sin, and the earth gives witness against him.
28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
The produce of his house is taken away into another country, like things given into the hands of others in the day of wrath.
29 Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
This is the reward of the evil man, and the heritage given to him by God.
