Йов 17
1 Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
“My spirit is consumed. My days are extinct and the grave is ready for me.
2 Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
Surely there are mockers with me. My eye dwells on their provocation.
3 Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
“Now give a pledge. Be collateral for me with yourself. Who is there who will strike hands with me?
4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
For you have hidden their heart from understanding, therefore you will not exalt them.
5 Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
He who denounces his friends for plunder, even the eyes of his children will fail.
6 Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
“But he has made me a byword of the people. They spit in my face.
7 З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
My eye also is dim by reason of sorrow. All my members are as a shadow.
8 Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
Upright men will be astonished at this. The innocent will stir himself up against the godless.
9 І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
Yet the righteous will hold to his way. He who has clean hands will grow stronger and stronger.
10 Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
But as for you all, come back. I will not find a wise man among you.
11 Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
My days are past. My plans are broken off, as are the thoughts of my heart.
12 вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
They change the night into day, saying ‘The light is near’ in the presence of darkness.
If I look for Sheol as my house, if I have spread my couch in the darkness, (Sheol h7585)
14 До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
if I have said to corruption, ‘You are my father,’ and to the worm, ‘My mother,’ and ‘My sister,’
15 Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
where then is my hope? As for my hope, who will see it?
