Йов 17
1 Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
“My spirit has been destroyed, My days extinguished—graves [are] for me.
2 Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
If not—mockeries [are] with me. And my eye lodges in their provocations.
3 Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
Now place my pledge with You; Who is he that strikes hand with me?
4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
For You have hidden their heart from understanding, Therefore You do not exalt them.
5 Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
For a portion he shows friendship, And the eyes of his sons are consumed.
6 Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
And He set me up for a proverb of the peoples, And I am a wonder before them.
7 З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
And my eye is dim from sorrow, And my members—all of them—as a shadow.
8 Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
The upright are astonished at this, and the innocent stirs himself up against the profane.
9 І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
And the righteous lays hold [on] his way, And the clean of hands adds strength.
10 Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
But please return and come in, all of you, And I do not find a wise man among you.
11 Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
My days have passed by, My plans have been broken off, The possessions of my heart!
12 вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
They appoint night for day, Light [is] near because of darkness.
If I wait—Sheol [is] my house, In darkness I have spread out my bed. (Sheol h7585)
14 До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
To corruption I have called: You [are] my father. To the worm: My mother and my sister.
15 Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
And where [is] my hope now? Indeed, my hope, who beholds it?
