Ісая 43
1 А тепер отак каже Госпо́дь, що створив тебе, Якове, і тебе вформува́в, о Ізраїлю: Не бійся, бо Я тебе ви́купив, Я покли́кав ім'я́ твоє. Мій ти!
But now the LORD who created you, Jacob, and he who formed you, Israel, says: “Don’t be afraid, for I have redeemed you. I have called you by your name. You are mine.
2 Коли перехо́дитимеш через во́ди, Я буду з тобою, а через річки́ — не зато́плять тебе, коли будеш огонь перехо́дити, — не попече́шся, і не буде пали́ти тебе його по́лум'я.
When you pass through the waters, I will be with you, and through the rivers, they will not overflow you. When you walk through the fire, you will not be burnt, and flame will not scorch you.
3 Бо Я — Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, твій Спаси́тель! Дав Я на ви́куп за тебе Єгипта, Етіопію й Севу замість те́бе.
For I am the LORD your God, the Holy One of Israel, your Saviour. I have given Egypt as your ransom, Ethiopia and Seba in your place.
4 Через те, що ти став дороги́й в Моїх о́чах, шано́ваний став, й Я тебе покоха́в, то людей замість тебе відда́м, а наро́ди — за душу твою.
Since you have been precious and honoured in my sight, and I have loved you, therefore I will give people in your place, and nations instead of your life.
5 Не бійся, бо Я ж із тобою! Зо сходу згрома́джу насі́ння твоє, і з заходу тебе позбира́ю.
Don’t be afraid, for I am with you. I will bring your offspring from the east, and gather you from the west.
6 Скажу пі́вночі: Дай, а до пі́вдня: Не стри́муй! Поприводь ти синів моїх зда́лека, а до́чки мої — від окра́їн землі,
I will tell the north, ‘Give them up!’ and tell the south, ‘Don’t hold them back! Bring my sons from far away, and my daughters from the ends of the earth—
7 і кожного, хто тільки зветься Іме́нням Моїм, і кого Я на славу Свою був створи́в, кого вформува́в та кого Я вчини́в.
everyone who is called by my name, and whom I have created for my glory, whom I have formed, yes, whom I have made.’”
8 Приведи ти наро́да сліпого, хоч очі він має, і глухих, хоч ву́ха в них є!
Bring out the blind people who have eyes, and the deaf who have ears.
9 Нехай ра́зом зберуться всі лю́ди і наро́ди згрома́дяться: хто́ поміж ними розка́же про це, і хто розпові́сть про минуле? Нехай дадуть сві́дків своїх — і опра́вдані бу́дуть, і хай вони чують та скажуть: Це правда!
Let all the nations be gathered together, and let the peoples be assembled. Who amongst them can declare this, and show us former things? Let them bring their witnesses, that they may be justified, or let them hear, and say, “That is true.”
10 Ви сві́дки Мої, говорить Господь, та раб Мій, якого Я ви́брав, щоб пізнали й Мені ви пові́рили, та зрозумі́ли, що це Я. До Мене не зро́блено Бога, і не буде цього по Мені!
“You are my witnesses,” says the LORD, “With my servant whom I have chosen; that you may know and believe me, and understand that I am he. Before me there was no God formed, neither will there be after me.
11 Я, Я Господь, і крім Мене немає Спаси́теля!
I myself am the LORD. Besides me, there is no saviour.
12 Я розказав, і споміг, і звісти́в, і Бога чужого немає між вами, ви ж сві́дки Мої, — говорить Господь, — а Я Бог!
I have declared, I have saved, and I have shown, and there was no strange god amongst you. Therefore you are my witnesses”, says the LORD, “and I am God.
13 І Я зда́вна Той Самий, і ніхто не врятує з Моєї руки́, - як що Я вчиню́, то хто це перемі́нить?
Yes, since the day was, I am he. There is no one who can deliver out of my hand. I will work, and who can hinder it?”
14 Так говорить Господь, ваш Відкупи́тель, Святий Ізраїлів: Ради вас Я послав у Вавилон, і зганя́ю усіх втікачі́в, а халде́їв — кораблі їх уті́хи.
The LORD, your Redeemer, the Holy One of Israel says: “For your sake, I have sent to Babylon, and I will bring all of them down as fugitives, even the Chaldeans, in the ships of their rejoicing.
15 Я Господь, ваш Святий, Творе́ць Ізраїля, Цар ваш!
I am the LORD, your Holy One, the Creator of Israel, your King.”
16 Так говорить Госпо́дь, що дорогу на морі дає, а сте́жку — в могутній воді,
The LORD, who makes a way in the sea, and a path in the mighty waters,
17 що ви́провадив колесни́цю й коня, ві́йсько та силу, що ра́зом лягли́ і не встали, зотліли, як льон, — та пога́сли.
who brings out the chariot and horse, the army and the mighty man (they lie down together, they shall not rise; they are extinct, they are quenched like a wick) says:
18 Не згадуйте вже про минуле, і про давнє не ду́майте!
“Don’t remember the former things, and don’t consider the things of old.
19 Ось зроблю́ Я нове́, тепер ви́росте. Чи ж про це ви не знаєте? Теж зроблю́ Я дорогу в степу́, а в пустині — річки́.
Behold, I will do a new thing. It springs out now. Don’t you know it? I will even make a way in the wilderness, and rivers in the desert.
20 Буде сла́вити Мене польова́ звірина́, шака́ли та стру́сі, бо воду Я дам на степу́, а в пустині річки́, щоб напува́ти наро́д Мій, вибра́нця Мого́.
The animals of the field, the jackals and the ostriches, shall honour me, because I give water in the wilderness and rivers in the desert, to give drink to my people, my chosen,
21 Цей наро́д Я Собі вформува́в, — він буде звіщати про славу Мою.
the people which I formed for myself, that they might declare my praise.
22 Та Мене ти не кли́кав, о Якове, не змага́вся за Мене, Ізраїлю.
Yet you have not called on me, Jacob; but you have been weary of me, Israel.
23 Ти Мені не приво́див ягня́т цілопа́лень своїх, і своїми жертвами не шанував ти Мене... Я тебе не си́лував, щоб прино́сити жертву хлібну, і кади́лом не мучив тебе.
You have not brought me any of your sheep for burnt offerings, neither have you honoured me with your sacrifices. I have not burdened you with offerings, nor wearied you with frankincense.
24 Очере́ту запа́шного не купував ти за срі́бло Мені, і не напува́в ти Мене лоєм жертов своїх, — тільки своїми гріхами Мене ти турбува́в та своїми провинами му́чив Мене!
You have bought me no sweet cane with money, nor have you filled me with the fat of your sacrifices, but you have burdened me with your sins. You have wearied me with your iniquities.
25 Я, Я є Той, Хто стира́є провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам'ята́є!
I, even I, am he who blots out your transgressions for my own sake; and I will not remember your sins.
26 Пригадай ти Мені — і суді́мося ра́зом, розкажи́ ти Мені, щоб тобі оправда́тись!
Put me in remembrance. Let us plead together. Declare your case, that you may be justified.
27 Твій ба́тько був перший згрішив, і відпа́ли від Мене твої посере́дники,
Your first father sinned, and your teachers have transgressed against me.
28 тому́ Я позбавив свяще́нства священиків, і Якова дав на прокля́ття, і на знева́гу — Ізраїля!
Therefore I will profane the princes of the sanctuary; and I will make Jacob a curse, and Israel an insult.”
