Осія 7
1 Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарі́ї, бо роблять вони неправдиве, і зло́дій прихо́дить, грабує на вулиці ба́нда.
When I would heal Israel, then the iniquity of Ephraim is uncovered, also the wickedness of Samaria; for they commit falsehood, and the thief enters in, and the gang of robbers ravages outside.
2 І не ду́мають в серці своє́му, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. тепер їхні вчинки ось їх оточи́ли і перед обличчям Моїм постава́ли.
They do not consider in their hearts that I remember all their wickedness. Now their own deeds have engulfed them. They are before my face.
3 Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обма́нами — зве́рхників.
They make the king glad with their wickedness, and the princes with their lies.
4 Усі вони чинять пере́люб, мов піч, яку пе́кар розпа́лює, що напа́лювати перестає́, як тісто замісить та вкисне воно.
They are all adulterers. They are burning like an oven that the baker stops stirring, from the kneading of the dough, until it is leavened.
5 У святко́вий день нашого царя похворі́ли князі́ від жа́ру вина, і він простяг до насмі́шників руку свою.
On the day of our king, the princes made themselves sick with the heat of wine. He joined his hand with mockers.
6 Бо їхнє ну́тро, як піч, у них пала́є їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ра́нок горить, як палю́чий огонь.
For they have made ready their heart like an oven, while they lie in wait. Their baker sleeps all the night. In the morning it burns as a flaming fire.
7 Вони́ всі гаря́чі, як піч, і су́ддів своїх пожира́ють. Усі царі їхні попа́дали, між ними ніко́го нема, хто б кли́кав до Мене.
They are all hot as an oven, and devour their judges. All their kings have fallen. There is no one among them who calls to me.
8 Змішався Єфрем із наро́дами, Єфрем став млинце́м, що печеться непереве́рнений.
Ephraim, he mixes himself among the nations. Ephraim is a pancake not turned over.
9 Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й воло́сся посивіло в нього, а того́ він не знає.
Strangers have devoured his strength, and he doesn't realize it. Indeed, gray hairs are here and there on him, and he doesn't realize it.
10 І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не верта́ються, і не шукають Його у всім цім.
The pride of Israel testifies to his face; yet they haven't returned to the LORD their God, nor sought him, for all this.
11 А Єфрем став, як голуб, — нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.
"Ephraim is like an easily deceived dove, without understanding. They call to Egypt. They go to Assyria.
12 Як пі́дуть вони, розтягну́ Свою сітку над ними, — стягну їх додолу, мов птаство небесне, — за злобою їхньою Я їх караю.
When they go, I will spread my net on them. I will bring them down like the birds of the sky. I will chastise them, as their congregation has heard.
13 Горе їм, бо від Мене вони відійшли́, погу́ба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.
Woe to them. For they have wandered from me. Destruction to them. For they have trespassed against me. Though I would redeem them, yet they have spoken lies against me.
14 І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ло́жах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.
They haven't cried to me with their heart, but they wail on their beds. They cut themselves for grain and new wine. They turn away from me.
15 А Я їх картав, їхні раме́на зміцняв, а вони зло на Мене заду́мують.
Though I have taught and strengthened their arms, yet they plot evil against me.
16 Вони наверта́ються, та не до Всевишнього, стали, немов той обма́нливий лук. Упадуть від меча їхні князі́ за гордість свого язика́, — це їхня нару́га в єгипетськім кра́ї!
They return, but not to the Most High. They are like a faulty bow. Their leaders will fall by the sword for the rage of their tongue. This will be their derision in the land of Egypt.
