Буття 11
1 І була́ вся земля — одна мова та слова́ одні.
Тот пэмынтул авя о сингурэ лимбэ ши ачеляшь кувинте.
2 І сталось, як руша́ли зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
Порнинд ей ынспре рэсэрит, ау дат песте о кымпие ын цара Шинеар ши ау дескэлекат аколо.
3 І сказали вони один о́дному: „Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!“І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна́ була їм за вапно.
Ши ау зис унул кэтре алтул: „Хайдем сэ фачем кэрэмизь ши сэ ле ардем бине ын фок!” Ши кэрэмида ле-а цинут лок де пятрэ, яр смоала ле-а цинут лок де вар.
4 І сказали вони: „Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпоро́шилися по поверхні всієї землі“.
Ши ау май зис: „Хайдем сэ не зидим о четате ши ун турн ал кэруй вырф сэ атингэ черул ши сэ не фачем ун нуме, ка сэ ну фим ымпрэштияць пе тоатэ фаца пэмынтулуй!”
5 І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
Домнул С-а коборыт сэ вадэ четатя ши турнул пе каре-л зидяу фиий оаменилор.
6 І промовив Господь: „Один це наро́д, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
Ши Домнул а зис: „Ятэ, ей сунт ун сингур попор ши тоць ау ачеяшь лимбэ, ши ятэ де че с-ау апукат; акум нимик ну й-ар ымпедика сэ факэ тот че шь-ау пус ын гынд.
7 Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один о́дного“.
Хайдем сэ Не коборым ши сэ ле ынкуркэм аколо лимба, ка сэ ну-шь май ынцелягэ ворба уний алтора!”
8 І розпоро́шив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, — і вони перестали будувати те місто.
Ши Домнул й-а ымпрэштият де аколо пе тоатэ фаца пэмынтулуй, аша кэ ау ынчетат сэ зидяскэ четатя.
9 І тому то на́звано ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
Де ачея, четатя а фост нумитэ Бабел, кэч аколо а ынкуркат Домнул лимба ынтрегулуй пэмынт ши де аколо й-а ымпрэштият Домнул пе тоатэ фаца пэмынтулуй.
10 Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
Ятэ спица нямулуй луй Сем. Ла вырста де о сутэ де ань, Сем а нэскут пе Арпакшад, ла дой ань дупэ потоп.
11 І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.
Дупэ наштеря луй Арпакшад, Сем а трэит чинч суте де ань ши а нэскут фий ши фийче.
12 А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.
Ла вырста де трейзечь ши чинч де ань, Арпакшад а нэскут пе Шелах.
13 І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.
Дупэ наштеря луй Шелах, Арпакшад а май трэит патру суте трей ань ши а нэскут фий ши фийче.
14 Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.
Ла вырста де трейзечь де ань, Шелах а нэскут пе Ебер.
15 І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.
Дупэ наштеря луй Ебер, Шелах а май трэит патру суте трей ань ши а нэскут фий ши фийче.
16 Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.
Ла вырста де трейзечь ши патру де ань, Ебер а нэскут пе Пелег.
17 І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
Дупэ наштеря луй Пелег, Ебер а май трэит патру суте трейзечь де ань ши а нэскут фий ши фийче.
18 Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.
Ла вырста де трейзечь де ань, Пелег а нэскут пе Реу.
19 І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.
Дупэ наштеря луй Реу, Пелег а май трэит доуэ суте ноуэ ань ши а нэскут фий ши фийче.
20 А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.
Ла вырста де трейзечь ши дой де ань, Реу а нэскут пе Серуг.
21 І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.
Дупэ наштеря луй Серуг, Реу а май трэит доуэ суте шапте ань ши а нэскут фий ши фийче.
22 А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.
Ла вырста де трейзечь де ань, Серуг а нэскут пе Нахор.
23 І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.
Дупэ наштеря луй Нахор, Серуг а май трэит доуэ суте де ань ши а нэскут фий ши фийче.
24 А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.
Ла вырста де доуэзечь ши ноуэ де ань, Нахор а нэскут пе Терах.
25 І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
Дупэ наштеря луй Терах, Нахор а май трэит о сутэ ноуэспрезече ань ши а нэскут фий ши фийче.
26 Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
Ла вырста де шаптезечь де ань, Терах а нэскут пе Аврам, пе Нахор ши пе Харан.
27 А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.
Ятэ спица нямулуй луй Терах. Терах а нэскут пе Аврам, пе Нахор ши пе Харан. Харан а нэскут пе Лот.
28 Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
Ши Харан а мурит ын фаца татэлуй сэу Терах, ын цара ын каре се нэскусе, ын Ур, ын Халдея.
29 І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
Аврам ши Нахор шь-ау луат невесте. Нумеле невестей луй Аврам ера Сарай ши нумеле невестей луй Нахор ера Милка, фийка луй Харан, татэл Милкэй ши Искэй.
30 А Сара неплідна була, — не мала нащадка вона.
Сарай ера стярпэ; н-авя копий делок.
31 І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Таранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й ви́йшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
Терах а луат пе фиул сэу Аврам ши пе Лот, фиул луй Харан, фиул фиулуй сэу, ши пе Сарай, норэ-са, неваста фиулуй сэу Аврам. Ау ешит ымпреунэ дин Ур, дин Халдея, ка сэ мяргэ ын цара Канаан. Ау венит пынэ ла Харан ши с-ау ашезат аколо.
32 І було́ днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.
Зилеле луй Терах ау фост де доуэ суте чинч ань, ши Терах а мурит ын Харан.
