Єзекіїль 7
1 І було́ мені слово Господнє таке:
Ilizwi likaThixo lafika kimi lisithi:
2 „А ти, сину лю́дський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до кра́ю Ізраїлевого: Кіне́ць, надійшов той кінець на чотири окра́йки землі!
“Ndodana yomuntu, nanku okutshiwo nguThixo Wobukhosi elizweni lako-Israyeli: ‘Isiphetho! Isiphetho sesifikile emagumbini amane elizwe.
3 На те́бе тепер цей кінець, і пошлю́ Я на те́бе Свій гнів, і тебе́ розсуджу́ за твоїми доро́гами, і на тебе складу́ всі гидо́ти твої.
Isiphetho sesifikile kini njalo ngizakwehlisela ulaka lwami phezu kwenu. Ngizalahlulela ngokumayelana lezenzo zenu ngiliphe imivuzo kukho konke ukwenza kwenu okunengekayo.
4 І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зоста́нуть, і пізнаєте ви, що Я — то Господь!“
Kangiyikulikhangela ngesihawu loba ngiliyekele, ngeqiniso ngizalinika umvuzo wezenzo zenu kanye lowokwenza kwenu okunengekayo phakathi kwenu. Lapho-ke lizakwazi ukuthi mina nginguThixo.’
5 Отак Господь Бог промовляє: „Ось прихо́дить біда на біду́!
Nanku okutshiwo nguThixo Wobukhosi ukuthi: ‘Umonakalo! Umonakalo ongakaze ubonakale! Khangela, uyeza.
6 Прихо́дить кінець, прихо́дить кінець, — він збуди́вся на тебе, прихо́дить ось він!
Isiphetho sesifikile! Isiphetho sesifikile! Sizivusele ukumelana lani. Bona, sesifikile!
7 Надійшла твоя доля для тебе, о ме́шканче кра́ю, приходить цей час, близьки́й той день за́колоту, нема на гора́х крику радости.
Incithakalo isifikile kini, kini lina elihlala elizweni. Isikhathi sesifikile, ilanga selisondele; kulokuphamazela, hatshi intokozo, phezu kwezintaba.
8 Тепер лютість Свою незаба́ром Я виллю на те́бе, і Свій гнів докінчу́ проти те́бе, і тебе́ осуджу́ за твоїми дорогами, і на те́бе складу́ всі гидо́ти твої!
Sekuseduze ukuba ngithululele ulaka lwami phezu kwenu ngiqedele ukuthukuthela kwami kini. Ngizalahlulela ngokumayelana lezenzo zenu ngiliphe imivuzo kukho konke ukwenza kwenu okunengekayo.
9 І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зали́шаться, — і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь, що карає!
Kangiyikulikhangela ngesihawu, kangiyikuliyekela, ngizalinika umvuzo ngokumayelana lezenzo zenu kanye lokwenza okunengekayo phakathi kwenu. Lapho-ke lizakwazi ukuthi yimi mina Thixo otshayayo.
10 Ось той день, ось прихо́дить, доля виходить, виро́стає кий, розцвітає пиха,
Usuku selukhona! Bona, selufikile! Incithakalo isipatshakile, induku isihlumile, ukuziphakamisa sekuqhakazile.
11 розвило́ся наси́льство для ки́я безбожності! Нічого із них не зали́шиться: ані з числе́нности їхньої, ані з їхнього завору́шення, ані з їхньої пишноти́.
Udlakela selukhule lwaba yinduku yokujezisa ububi; kakho ebantwini ozatshiywa; kakho kuleliya xuku, akula notho, akulalutho oluligugu.
12 Надходить той час, наближа́ється день. Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жало́бі, — бо сунеться лютість на все многолю́ддя його!
Isikhathi sesifikile, usuku selufikile. Umthengi kangathokozi kumbe umthengisi abe lusizi, ngoba ulaka luphezu kwexuku lonke.
13 Бо до про́даного не пове́рнеться вже продаве́ць, хоча б залиши́вся при житті між живими, бо пророцтво про все многолю́ддя їхнє не відмі́ниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцни́ть свого життя.
Umthengisi kayikuyifumana impahla eyathengiswayo, nxa owathengisayo lowathengayo besaphila, ngoba umbono ngexuku lonke kawuyikuhlehliselwa emuva. Ngenxa yezono zabo kakho lamunye wabo ozalondoloza ukuphila kwakhe.
14 Засу́рмлять у су́рму та все приготу́ють, — та не пі́де ніхто на війну́, бо на все многолю́ддя його Моя лютість!
Loba bekhalisa icilongo benze izinto zonke zilunge, kakho ozakuya empini, ngoba ulaka lwami luphezu kwexuku lonke.
15 На вулиці — меч, морови́ця ж та голод — у домі, хто на полі — помре від меча, а хто в місті — зжере́ того голод та мор.
Ngaphandle kulempi, ngaphakathi kulesifo lendlala, labo abasemaphandleni bazabulawa ngenkemba, njalo labo abaphakathi kwedolobho bazaqothulwa yindlala lesifo.
16 І врято́вані з них повтікають, і бу́дуть на го́рах, немов голуби́ із долин, — всі бу́дуть стогна́ти, кожен за гріх свій.
Bonke abaphunyukayo babaleke bazakuba sezintabeni, bebubula njengamajuba asezigodini, yilowo lalowo ngenxa yezono zakhe.
17 Усі ру́ки осла́бнуть, затремтя́ть, як вода, всі колі́на,
Izandla zonke zizaxega, lamadolo wonke abe buthakathaka njengamanzi.
18 і вере́тами попідпері́зуються, і покри́є їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх голова́х їхніх — жало́бна та ли́сина.
Bazagqoka amasaka babe lokwesaba. Ubuso babo buzakuba lehlazo lamakhanda abo aphucwe.
19 Вони повикида́ють на вулицю срі́бло своє, і за ніщо́ їхнє золото стане, — їхнє срі́бло та золото їхнє не буде могти́ врятувати їх удень гніву Господнього, ним не наси́тять своєї душі й свого ну́тра вони не напо́внять, бо їхня провина була перешкодою!
Bazalahlela isiliva sabo emigwaqweni, legolide labo lizakuba njengento engcolileyo. Isiliva sabo legolide labo akuyikwanelisa ukubakhulula ngosuku lolaka lukaThixo. Bangeke baqede ukulamba kwabo kumbe bagcwalise izisu zabo, ngoba sekubenze bakhubeka esonweni.
20 А гордість вчинили за славну оздо́бу свою́, у ній наробили бовва́нів гидо́ти своєї й обри́джень своїх, тому їм оберну́ Я її на нечистість, —
Babeziqhenya ngeziceciso zabo ezinhle abazisebenzisa ekwenzeni izithombe zabo ezinengekayo. Benza lemifanekiso yabo enyanyekayo, ngakho ngizakwenza kube yinto engcolileyo kubo.
21 і віддам її в руку чужих на грабу́нок, а нечестивим землі — на здобич.
Ngizanika inotho yabo njengempango kwabezizwe lakwababi basemhlabeni njengezinto ezithunjiweyo, njalo bazakungcolisa.
22 І обличчя Своє відверну́ Я від них, і вони побезче́стять Мій скарб, і вві́йдуть до нього наси́льники та й побезче́стять його́.
Ngizasusa ubuso bami kubo, njalo bazangcolisa indawo yami eligugu; abaphangi bazangena, bayingcolise.
23 Зроби ланцюга́, бо земля перепо́внилась правом крива́вим, а місто наси́льством напо́внилось.
Lungisani amaketane ngoba ilizwe ligcwele ukuchitheka kwegazi ledolobho ligcwele udlakela.
24 І наведу́ Я найзліших із наро́дів, — і пося́дуть вони доми їхні, і гордість вельмо́жних спиню́, — і свя́тощі їхні побезче́щені бу́дуть!
Ngizaletha izizwe ezimbi kakhulu ukuthi zithathe izindlu zabo. Ngizaqeda ukuzigqaja kwabalamandla lezindawo zabo ezingcwele zizangcoliswa.
25 Загибіль іде, й вони будуть шукати споко́ю — та не буде його.
Lapho ukwesaba kufika, bazafuna ukuthula.
26 При́йде біда до біди, й буде звістка до звістки, і бу́дуть шукати проро́цтва в пророка, та згине Зако́н у священиків і рада — у ста́рших.
Kuzafika umonakalo phezu komonakalo, lamahungahunga phezu kwamahungahunga. Bazadinga umbono kumphrofethi, ukufundiswa komthetho ngumphristi akusoze kube khona lokweluleka kwabadala kuzaphela.
27 Цар буде в жало́бі, і стра́хом зодя́гнеться князь, а ру́ки наро́ду землі затремтя́ть. За доро́гами їхніми їм учиню́, і судитиму їх — їхніми суда́ми, і пізна́ють, що Я — то Госпо́дь!“
Inkosi izalila, inkosana izaphelelwa lithemba, lezandla zabantu belizwe zizaqhaqhazela. Kubo ngizakwenza okumayelana lezenzo zabo. Ngizabahlulela ngemithetho yabo. Lapho-ke bazakwazi ukuthi mina nginguThixo.’”
