Єзекіїль 7
1 І було́ мені слово Господнє таке:
Hina Gode da nama amane sia: i,
2 „А ти, сину лю́дський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до кра́ю Ізраїлевого: Кіне́ць, надійшов той кінець на чотири окра́йки землі!
“Dunu egefe! Na da Ouligisudafa Hina Gode esala! Na da Isala: ili ilima amane sia: sa, ‘Isala: ili soge fi da hagia: le ebelemu gadenesa.
3 На те́бе тепер цей кінець, і пошлю́ Я на те́бе Свій гнів, і тебе́ розсуджу́ за твоїми доро́гами, і на тебе складу́ всі гидо́ти твої.
Isala: ili! Dili ebelemu da doaga: i dagoi. Dilia hamobeba: le, dilia da Na se ima: ne ougi ba: mu. Dilia da wadela: i hou baligili hamobeba: le, Na da dilima dabe imunu. Na da dilima mae asigili, dabe imunu.
4 І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зоста́нуть, і пізнаєте ви, що Я — то Господь!“
Dilia da Na da Hina Godedafa, amo dawa: ma: ne, dilia wadela: i hou hamobeba: le, Na da dilima se dabe imunu.’”
5 Отак Господь Бог промовляє: „Ось прихо́дить біда на біду́!
Ouligisudafa Hina Gode da amane sia: sa, “Bidi hamosu enoenoi da dilima doaga: mu.
6 Прихо́дить кінець, прихо́дить кінець, — він збуди́вся на тебе, прихо́дить ось він!
Dagoi! Ama dagoi! Dilia da dagoi!
7 Надійшла твоя доля для тебе, о ме́шканче кра́ю, приходить цей час, близьки́й той день за́колоту, нема на гора́х крику радости.
Dilia dunu Isala: ili soge ganodini esalebe! Dagosu da dilima gadenena manebe. Amo eso doaga: sea, dilia goumia sema sogebiga hahawane gilisisu hame ba: mu. Dilia da gagoududasu fawane ba: mu.
8 Тепер лютість Свою незаба́ром Я виллю на те́бе, і Свій гнів докінчу́ проти те́бе, і тебе́ осуджу́ за твоїми дорогами, і на те́бе складу́ всі гидо́ти твої!
Gadenenewane dilia da waha Na ougi hou ha: gi fuligala: be ba: mu. Na da dilia hamoi amo defele dilima fofada: mu. Amola Na da dilia wadela: i gogosiama: ne hou hamobeba: le, dilima dabe imunu.
9 І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зали́шаться, — і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь, що карає!
Na da dilima asigisu hou o olofosu hou hame hamomu, Na da dilia baligili wadela: i hou hamoi amo defele, dilima se dabe imunu. Bai dilia da Na da Hina Gode dawa: ma: ne, amola Na da dilima se iasu dunu dawa: ma: ne, hamosa.”
10 Ось той день, ось прихо́дить, доля виходить, виро́стає кий, розцвітає пиха,
Isala: ili wadela: mu eso da manebe. Dilia da bidi hamosu hahawane hamosa. Gasa fi hou da bagadewane heda: i dagoi.
11 розвило́ся наси́льство для ки́я безбожності! Нічого із них не зали́шиться: ані з числе́нности їхньої, ані з їхнього завору́шення, ані з їхньої пишноти́.
Bidi hamosu bagadewane hamobeba: le, wadela: i hou da bu baligili heda: sa. Be Isala: ili dunu ilia gagui liligi, ilia muni amola ilia hadigi hou, amo huluane da bu hamedafa ba: mu.
12 Надходить той час, наближа́ється день. Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жало́бі, — бо сунеться лютість на все многолю́ддя його!
Eso da gadenesa. Amo esoha doaga: sea, bidi lasu hou huluane da bai hame agoane ba: mu. Bai Gode da dunu huluane defele ilima se bidi imunu.
13 Бо до про́даного не пове́рнеться вже продаве́ць, хоча б залиши́вся при житті між живими, бо пророцтво про все многолю́ддя їхнє не відмі́ниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцни́ть свого життя.
Bidi lasu dunu huluane da ilia fisi liligi bu samogemu hamedei ba: mu. Bai ilia da bogomu, amola Gode da Ea ougi, dunu huluane defele ilima olelemu. Wadela: i hamosu dunu da mae bogoma: ne gaga: su, amo hamedafa ba: mu.
14 Засу́рмлять у су́рму та все приготу́ють, — та не пі́де ніхто на війну́, бо на все многолю́ддя його Моя лютість!
Dalabede da dusa amola dunu huluane da gegemusa: momagesa. Be ilia da gegemusa: hame ahoa. Bai dunu huluane defele da Gode Ea ougi hou ba: mu.
15 На вулиці — меч, морови́ця ж та голод — у домі, хто на полі — помре від меча, а хто в місті — зжере́ того голод та мор.
Moilai bai bagade logo amo ganodini, gegesu ba: sa. Diasu ganodini, olo amola ha: bagade ba: sa. Nowa dunu da soge hamega gadili esalea da gegesu amo ganodini bogomu. Amola moilai bai bagade ganodini esalebe dunu da ologia: mu amola ha: gia: mu.
16 І врято́вані з них повтікають, і бу́дуть на го́рах, немов голуби́ із долин, — всі бу́дуть стогна́ти, кожен за гріх свій.
Mogili da sio agoane ilia bogosa: besa: le, goumiga hobeale masunu. Ilia da huluane ilia wadela: i hou amoma gogosiabeba: le, gogolole didigia: mu.
17 Усі ру́ки осла́бнуть, затремтя́ть, як вода, всі колі́на,
Ilia lobo da gasa hamedene, amola ilia muguni da yagugumu.
18 і вере́тами попідпері́зуються, і покри́є їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх голова́х їхніх — жало́бна та ли́сина.
Ilia da wadela: i abula hea ga: ne, yagugumu. Ilia huluane da dialuma hinabo gesei dagoi ba: mu, amola ilia da gogosia: iwane lalumu.
19 Вони повикида́ють на вулицю срі́бло своє, і за ніщо́ їхнє золото стане, — їхнє срі́бло та золото їхнє не буде могти́ врятувати їх удень гніву Господнього, ним не наси́тять своєї душі й свого ну́тра вони не напо́внять, бо їхня провина була перешкодою!
Ilia da ilia muni liligi (gouli amola silifa) logoba: le isu agoane galagagamu. Bai Hina Gode da Ea ougidafa se bidi iasu olelesea, muni amola gouli amola silifa amoga gaga: mu da hamedei gala. Ilia da amoga ilia hanai liligi lamu da hamedei. Amola amo sadima: ne manu da hamedei. Ilia da muni amola gouli amola silifa amo hanaiba: le, wadela: i hou bagade hamosu.
20 А гордість вчинили за славну оздо́бу свою́, у ній наробили бовва́нів гидо́ти своєї й обри́джень своїх, тому їм оберну́ Я її на нечистість, —
Musa: ilia igi ida: iwane gala, amo hahawane bagade ba: i. Be ilia da amo lale, wadela: idafa ogogosu ‘gode’ ilia loboga hamoi. Amaiba: le, Hina Gode da ilia asigi dawa: su ganodini hamobeba: le, ilia da wali muni amola gouli amola silifa amola igi ida: iwane, amo higasa.
21 і віддам її в руку чужих на грабу́нок, а нечестивим землі — на здобич.
Hina Gode da amane sia: sa, “Ga fi dunu ilia da Isala: ili liligi wamolama: ne amola, malei fisu dunu ilia gagui huluane lale wadela: lesima: ne, Na da logo doasimu.
22 І обличчя Своє відверну́ Я від них, і вони побезче́стять Мій скарб, і вві́йдуть до нього наси́льники та й побезче́стять його́.
Wamolasu dunu da Na dogolegei Debolo Diasu gadelale sa: ili, wadela: lesisia, Na da ilia logo hame hedofamu.
23 Зроби ланцюга́, бо земля перепо́внилась правом крива́вим, а місто наси́льством напо́внилось.
Liligi huluane da ededenane hamosa. Soge ganodini, medole legesu dunu bagohame da udigili ahoa. Moilai amo ganodini, bidi hamosu fawane ba: sa.
24 І наведу́ Я найзліших із наро́дів, — і пося́дуть вони доми їхні, і гордість вельмо́жних спиню́, — і свя́тощі їхні побезче́щені бу́дуть!
Dilia diasu fedele lama: ne, Na da baligili wadela: i hamosu fifi asi gala fi amo guiguda: oule misunu. Fifi asi gala eno da dilia sia: ne gadosu sogebi amo wadela: lesima: ne, Na da logo doasisia, dilia gasa bagade dunu ilia hidale gasa fi hou da hedofai dagoi ba: mu.
25 Загибіль іде, й вони будуть шукати споко́ю — та не буде його.
Baligili heawini da: i diosu da manebe. Dilia da dogo denesisu hou hogomu, be hame ba: mu.
26 При́йде біда до біди, й буде звістка до звістки, і бу́дуть шукати проро́цтва в пророка, та згине Зако́н у священиків і рада — у ста́рших.
Bidi hamosu enoenoi da doaga: mu. Amola dilia da sia: noga: i hame, amo fawane mae helefili nabalumu. Dilia da balofede dunuma ilia ba: la: lebe dilima adoma: ne, ilima edegemu be hamedei. Gobele salasu dunu da fi dunuma olelemu hamedei ba: mu, amola asigilai dunu da eno dunuma fada: i sia: hame sia: mu.
27 Цар буде в жало́бі, і стра́хом зодя́гнеться князь, а ру́ки наро́ду землі затремтя́ть. За доро́гами їхніми їм учиню́, і судитиму їх — їхніми суда́ми, і пізна́ють, що Я — то Госпо́дь!“
Eagene hina bagade da dogoga da: i diomu. Egefe da ea hamoma: beyale dawa: lusu yolesiagamu. Amola dunu huluane da beda: ga yagugumu. Na da dilia hamobeba: le, dilima se bidi imunu. Amola dilia da eno dunuma fofada: i defele, dilima fofada: mu. Amo hou ba: beba: le, dilia da Na da Hina Godedafa dafawaneyale dawa: mu.
